© Getty Images Погіршення стану м'язів, слабкість кісток та ризик травмування – екзоскелет, оснащений пневматичними приводами, може стати значним кроком у підготовці до посадки на червону планету.
Дослідники працюють над тим, щоб уникнути проблем зі здоров'ям, з якими можуть зіткнутися астронавти під час колонізації Марса. Основні проблеми включають погіршення стану м'язів та зменшення щільності кісток, спричинені мікрогравітацією. Очікується, що політ туди й назад триватиме приблизно три роки, причому близько 40% цього часу буде проведено в невагомості. Всього за один місяць у космосі людина може втратити до 20% м'язової маси та 1-2% щільності кісток.
Дослідники з Брістольського університету у Великій Британії розробили пневматичний екзокостюм зі «штучними бульбашковими м’язами» (ABM). Ця інновація була вперше представлена шість років тому, і з того часу вони вдосконалили конструкцію та створили прототип, спеціально розроблений для Марса. Його можна легко інтегрувати в скафандр. Костюм імітує скорочення м’язів, стискаючи та накачуючи повітря. Для цього використовуються актуатори — пристрої, які перетворюють пневматичну енергію на механічний рух.
Розробники оцінили свій винахід за допомогою роботизованої ноги. Результати показали, що використання SHMB покращує максимальний кут згинання коліна та швидкість рухів ніг. Ця система дозволяє відтворювати всі земні рухи в марсіанських умовах, не порушуючи природного темпу ходьби. Екзокостюм компенсує м'язову слабкість, яку розвивають тіла астронавтів під час тривалої подорожі в космосі.
Гравітаційне тяжіння на Марсі значно менше, ніж на Землі:
- Земля: 9,81 м/с² ;
- Марс: ≈ 3,71 м/с² .
Таким чином, марсіанська гравітація становить приблизно 37-38% від земної. Однак, після тривалого перебування в невагомості, навіть таке незначне навантаження може призвести до травм, яких астронавти не отримали б за земних умов.
Наразі, коли астронавти досліджують космос, це переважно відбувається з космічних станцій — апаратів, що обертаються навколо Землі на висоті 400 км. Це дослідницькі центри, що належать окремим країнам, хоча Міжнародна космічна станція слугує спільною платформою для різних країн, де вони можуть розміщувати своїх вчених. Нещодавно Польща, Угорщина та Індія вперше за кілька десятиліть виявили зацікавленість у відправці своїх екіпажів. Однак NASA відклало місію на невизначений термін через технічні проблеми, виявлені в російському сегменті модуля.
