Що означають слова з лайки? / Колаж 24 Каналу. Фото Мagnific.
Чи відомо вам, що деякі українські лайливі вислови походять від стародавніх медичних термінів? А інші пов’язані з народними уявленнями про потойбічний світ.
Українська мова має надзвичайно винахідливий арсенал для вираження гніву. Замість грубих слів наші пращури часто згадували хвороби, біди або сили з іншого світу, як розповідає Аліна Острозька.
Яке первинне значення слів “трясця”, “грець”, “пек” і “пранці”?
Сьогодні мовознавці-блогери все частіше говорять про традиційну українську лайку. Нині вона звучить радше жартівливо, аніж грубо. Однак причина цього полягає в тому, що ми не знаємо справжнього значення та походження цих лайливих висловів.
Чи чули ви такі фрази:
-
“Трясця б його взяла!”,
-
“А бодай тебе пек!”,
-
“Щоб тебе грець узяв!”
-
“Хай тебе шляк трафить!”
Ці вислови були знайомі більшості українців. Ми сприймаємо їх як емоційні вигуки чи лайку, але мало хто замислюється, що колись ці слова мали чітке значення. Деякі з них означали небезпечні недуги, інші були пов’язані з народними уявленнями про злих духів. Тож давайте розглянемо, що насправді означають ці давні українські лайливі слова.
- Трясця. Слово “трясця” походить від дієслова “трясти”. Так наші предки називали гарячку, лихоманку, що супроводжувалася сильним ознобом та тремтінням. Найчастіше йшлося про малярію або інші недуги, під час яких людину буквально “трясло”.
Саме тому побажання “трясця б тебе взяла” спершу означало не просто вираз досади, а побажання тяжко захворіти. Варто зазначити, що в українському фольклорі “трясця” навіть уявлялася як істота, що насилає хворобу, тому існували спеціальні замовляння від неї.
- Грець. Вислів “щоб тебе грець узяв” не має жодного зв’язку з Грецією чи греками. За однією з найпоширеніших версій, грець – це народна назва серйозної недуги, яку сьогодні пов’язують із судомами, апоплексією або інсультом. Людина могла раптово впасти, втратити свідомість чи здатність рухатися, тому в народі казали, що її “взяв грець”.
- Пек. Слово “пек” походить від прадавнього українського пекло. У лайливих висловах воно виступає як скорочена форма і символізує місце покарання, пов’язане з народними та християнськими уявленнями про загробний світ.
Отже, вислови “бодай тебе пек узяв” або “іди до пека” первісно були побажанням потрапити до пекла. Цікаво, що в багатьох слов’янських мовах існують подібні вигуки, утворені від слова “пекло”.
- Пранці. Одне з найзагадковіших слів українських лайок – пранці або франца. Так у давнину називали сифіліс – одну з найнебезпечніших інфекційних хвороб свого часу. Назва походить від польського franca, що означає “французька хвороба”. У XV–XVI століттях у Європі сифіліс часто називали саме “французькою недугою”, і через польське посередництво ця назва потрапила до української мови.
Таким чином, побажання “щоб тебе пранці взяли” колись означало побажання заразитися тяжкою невиліковною хворобою.
-
Шлак або шляк. Слово “шляк” потрапило до української мови через польське szlag, яке, своєю чергою, походить від німецького Schlag – “удар”. У давній медицині так називали апоплексичний удар, тобто інсульт або раптовий параліч.
Саме звідси походить добре відомий вислів “Шляк би тебе трафив!”. Дієслово трафити (від польського trafić) означає “влучити”, “спіткати”. Отже, буквально цей прокльон означав: “Хай тебе вразить удар (інсульт)!”
Згодом буквальне значення багатьох слів було забуто, і сьогодні цей вислів використовують переважно як емоційний вигук, не вкладаючи в нього побажання реальної недуги.
Чому саме хвороби стали лайливими словами?
У давні часи люди не знали причин багатьох захворювань і часто сприймали їх як покарання або дію надприродних сил. Саме тому назви найстрашніших недуг поступово перетворилися на лайливі вислови.
З часом їхнє первинне значення стерлося, і сьогодні більшість людей використовує слова “трясця”, “грець”, “пек” чи “пранці” лише як емоційні вигуки, навіть не усвідомлюючи, що за ними стоять цілком реальні історичні випадки.
Цікавий факт! Українська мова загалом вирізняється значною кількістю евфемістичних лайливих висловів. Замість грубої ненормативної лексики наші пращури часто використовували назви хвороб, стихійних лих, міфічних сил або характерної поведінки. Чи чули ви про слова: лайдак, мантелепа, вайло, гепа та інші? Саме тому українські лайливі вислови нерідко звучать образно, але не містять нецензурної лексики.
Трясця, грець, пек і пранці – це не випадкові слова. За кожним із них стоїть багатовікова історія, народні вірування та пам’ять про часи, коли хвороби й природні явища були найбільшими людськими страхами. Сьогодні вони переважно втратили своє первинне значення, але залишилися яскравою частиною української мовної та культурної спадщини. А чи вживаєте ви котресь із них?