Матеріал – це пробка чи корок? / Мagnific. Ілюстративне фото
Часом одне слово може мати кілька різних значень. А буває, що конкретній речі відповідає чітка назва, яку не слід плутати, особливо за аналогією з російською.
Матеріал, що стійкий до вологи, чудово зберігає тепло, майже невагомий і здатний відновлюватися просто на дереві, українською мовою зветься корок. Однак, у побутовому мовленні його часто неправомірно називають “пробкою”. Звідки взялася ця неточність, ми пояснюємо з посиланням на “Горох”.
Пробка чи корок – яке слово відповідає нормі?
Слово “пробка” вживається більшістю з нас без вагань. Наприклад, винна пробка, пробкова дошка, пробкова підлога… Але чи відповідає це українській літературній нормі? Якщо йдеться про матеріал або затичку для пляшки?
Заглянувши до словників, ми виявимо, що слово “пробка” є багатозначним:
- Матеріал, який отримують з другої покривної тканини коркового дуба.
- Загальна назва затичок різного призначення (для закупорювання бочок, пляшок тощо).
- Певне пристосування, яким затуляють який-небудь отвір в апаратах, приладах, мартенівських печах та інших об’єктах.
- Те, що перешкоджає доступу, проходу куди-небудь, ускладнюючи дію, функціонування чогось.
- Один з різновидів електричних запобіжників.
Навіть у переносному значенні – “вилетіти пробкою”, тобто залишити якесь місце надзвичайно швидко.
Однак, ті ж українські словники вказують на інше слово як синонім – корок, майже в тих же значеннях.
Проте, коли ми говоримо про матеріал, а саме про кору коркового дуба, що використовується для різних потреб – закупорювання пляшок, як ізоляційний матеріал, декоративний елемент тощо, то правильна назва – саме корок.
Бо дуб, деревина якого використовується, українською мовою називається саме – корковий (латиною – Quercus suber L., англійською – cork oak) – це вічнозелене дерево родини букових.
Як знімають кору коркового дуба: дивіться відео
Цікаво! Для отримання корка з дерева знімають лише зовнішній шар кори зі стовбура та старих гілок. Ця процедура не завдає шкоди корковому дубу: приблизно за десять років кора повністю відновлюється, після чого її можна знову збирати. Завдяки своїй унікальній структурі, що нагадує безліч дрібних повітряних комірок, корок є одним із найкращих природних тепло- та звукоізоляційних матеріалів. Недарма ще в середньовіччі його застосовували для утеплення монастирських приміщень.
Отже, речі, де використана кора дуба, краще називати зі словом “корок” – корковий.
-
корок від пляшки;
-
коркова плита;
-
коркова підлога;
-
натуральний корок.
Зазначимо, що в українській мові слово “корок” використовується також для позначення підборів жіночого взуття: каблук = корок. Усе просто: раніше, та й зараз, підбори виготовляли з коркового дуба.
Слово “пробка” в цьому контексті є ненормативним і виникло під впливом російської мови, яка запозичила його з німецької – propke. А от для позначення дорожньої ситуації, краще вживати українське слово – затор.
Тому, якщо мова йде про матеріал – це завжди корок. Говорімо українською!