Учні можуть спільно створювати правила класу та визначати свої сильні сторони, щоб з упевненістю розпочати навчальний рік.
Психологічна надія виникає тоді, коли учень може поставити собі мету, розробити план її досягнення та мати змогу втілити цей план у життя, незважаючи на перешкоди. Надихнувшись виступом викладача Катлін Бічборд на TEDx про надію, я вирішив знайти способи ефективніше розвивати таку ж агентність у своїх учнів.
Я використав п’ять наступних активностей, щоб створити в класі атмосферу, де кожен учень відчуває, що може досягти успіху. Хоча це може здатися складним завданням для учнів початкової та середньої школи, з підтримкою інструментів штучного інтелекту (ШІ) це не так важко, як здається.
Розвиток самостійності учнів
Наступні активності допоможуть вам розширити можливості учнів, щоб вони брали на себе відповідальність за свій навчальний процес і відчували себе спроможними досягти успіху протягом навчального року.
1. Формування спільних правил класу. Часто учні починають виходити за рамки встановлених правил незадовго після початку навчального року. Правила, які вони допомагали створювати, складніше порушувати, а спільне розроблення норм класу дає учням право голосу – ключовий компонент самостійності.
У моєму класі ми почали з обговорення (think-pair-share) того, що робить спільноту класу чудовою (наприклад, повага, відповідальність, креативність). Потім, у малих групах, учні створили список норм. Я зібрав їхні відповіді та використав ШІ-додаток, щоб визначити 10 найчастіших норм, запропонованих учнями.
Після цього я представив список норм, і ми проголосували як клас, щоб скоротити його до шести. Далі ми попросили інструмент ШІ Canva створити яскравий плакат, що відображав би ці норми. Ми роздрукували його, повісили в класі та переглядали щотижня.
Спільна робота з учнями та заохочення їхньої співпраці у розробленні правил класу дозволили мені переконатися, що кожен відчуває, ніби його голос почуто у формуванні функціонування нашого класу. Використання інструментів ШІ означало, що ми могли працювати разом ефективніше та мати готовий до вивішування плакат вже до кінця заняття.
2. Яка моя суперсила? Більшість учнів можуть сказати, що їм не вдається, але не всі можуть назвати свої сильні сторони. Класи, що розвивають самостійність, зосереджуються на перевагах, з якими учень приходить до навчання. Ця активність допомагає дітям побачити свої сильні сторони та розробити план протидії своїм “криптонітам”.
Я попросив учнів назвати щонайменше п’ять сильних сторін, захоплень та улюблених предметів, а також одну слабкість (їхній “криптоніт”). Ми працювали над використанням описової мови, щоб ввести цю інформацію в генератор зображень ШІ (наприклад, Dall-E або Canva), який відтворив кожного учня як супергероя. Учні вводили запити на кшталт: “Створи зображення мене як супергероя, який любить книги, баскетбол і розв’язувати головоломки. Я ношу плащ, вкритий символами креативності, і маю посох-олівець. Мій криптоніт – прокрастинація”.
Коли учні отримали свої зображення, вони поділилися ними з класом і обговорили способи протидії своїм “криптонітам” протягом року.
Ця активність не лише викликала посмішки та сміх у класі, але й додала впевненості. Можна було бачити, як учні випростувалися, відчуваючи, що їхні переваги роблять їх важливою частиною нашої класної спільноти.
3. Шукач сильних сторін. Подумайте, як це потужно, коли хтось вказує на вашу сильну сторону. У цій активності учні брали інтерв’ю у однокласника, використовуючи ШІ-додаток, який допомагав їм визначати сильні сторони одне одного.
Учні почали з інтерв’ю однокласника за допомогою додатка Strengths Builder. Додаток спонукав їх глибше зануритися в інтереси та сильні сторони співрозмовника, а потім надав список виявлених рис.
Інтерв’юер використовував цю інформацію для створення артефакту про свого однокласника. Це могло бути зображення, дизайн Canva, малюнок або будь-що, що підказала їхня креативність.
Після виконання цієї активності мої учні відчули себе більш впевненими у своїх силах, оскільки відчували, що їхні однокласники вважають їх здатними досягти багато чого протягом навчального року.
4. Передбач моє майбутнє. Деякі учні мають чітке уявлення про своє майбутнє, але багато хто – ні. Ця активність відкриває їм очі на те, ким вони можуть стати.
Спочатку учні створили список із п’яти особистісних рис, інтересів або цілей (наприклад, “Я люблю тварин, я організований, мене цікавить юриспруденція”) і ввели їх у ШІ-додаток, навчений передбачати їхнє майбутнє через 10 років.
Далі учні вибрали улюблені частини результатів, отриманих від бота, і створили слайд, що показує, ким вони стануть. Кожен учень поділився своїми слайдами та написав коротку рефлексію про те, що їм потрібно зробити цього року, щоб наблизитися до свого “майбутнього Я”.
5. Карта надії. Ми знаємо, що всі учні мають цілі, але занадто часто вони стикаються з перешкодами і здаються. Надія – це те, що утримує їх від цього. Щоб допомогти учням розвивати надію протягом року, ми спільно створили “карту надії”.
Використовуючи Шкалу надії для дітей Чарльза Снайдера, я оцінив рівень надії у моїх учнів. Після цього мої учні скористалися додатком, який допоміг їм у постановці цілей та розробці шляхів їх досягнення. Учні ввели мету на рік, і додаток запропонував кроки, які вони могли б зробити для досягнення цієї мети.
Потім учні записали перший крок до досягнення своєї мети на картці, і ми розвісили ці картки по всьому класу. Ми назвали це “картою надії”, оскільки це створювало візуальне представлення кроків, які учні могли зробити протягом року для досягнення своїх цілей, надихаючи та мотивуючи їх надією.
Протягом року я заохочував учнів замінювати свої картки, як тільки вони завершували крок на шляху до своєї мети, наступною дією.
Ці активності допомагають учням відчути, що вони є не лише частиною класної спільноти, а й співтворцями простору, чиї сильні сторони значуще додають цінності цій спільноті.