Воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила про нові епізоди ймовірного тиску після публікації її розслідувань щодо 225-го окремого штурмового полку. За її словами, їй телефонував один із фігурантів матеріалу, а протягом останніх шести місяців вона періодично помічає ознаки можливого стеження.
Про це журналістка написала на своїй фейсбук-сторінці.
Калюжна розповіла, що ввечері 6 вересня їй зателефонував Руслан Сайфулін (позивний “Татарін”) – сержант батальйону “Шквал” 225-го ОШП та один із фігурантів її розслідування. Дзвінок, за її словами, стався приблизно за півтора місяця після виходу матеріалу. До його публікації журналістка намагалася отримати коментар Сайфуліна, однак він не відповідав на її дзвінки та повідомлення.
Під час розмови Сайфулін, як стверджує Калюжна, заявив, що після її матеріалу ним зацікавилися державні органи та від нього вимагають пройти поліграф. Згодом журналістка з’ясувала, що йшлося про Військову службу правопорядку у Збройних силах України. За її інформацією, Сайфулін поліграф не пройшов.
Калюжна запропонувала співрозмовнику оприлюднити його позицію щодо звинувачень, викладених у розслідуванні, однак, за її словами, він двічі відмовився. Водночас чоловік хотів, щоб журналістка опублікувала “офіційну заяву”, яку він мав продиктувати. Наприкінці розмови Сайфулін образив журналістку та поклав слухавку.
Журналістка пов’язує цей епізод зі своєю професійною діяльністю та попередніми випадками тиску. Вона звернула увагу, що за три дні до дзвінка опублікувала матеріал про обставини, які, за її словами, могли вказувати на причетність військовослужбовців 225-го ОШП до підкидання наркотиків військовому. Калюжна також зазначила, що була на місці його затримання та документувала події.
За словами Калюжної, дзвінку передували сотні повідомлень, які вона розцінює як тиск, а також погроза від невідомого чоловіка біля магазину. Після цього правоохоронці зареєстрували кримінальне провадження.
Крім того, журналістка вперше публічно розповіла, що вже понад пів року періодично помічає ознаки можливого зовнішнього стеження. Зокрема, за її словами, біля місць, де вона перебувала тривалий час, стояли автомобілі з людьми всередині, а неподалік житла вона помічала підозрілих чоловіків. Один з них, як стверджує Калюжна, ходив навколо будинку, а інший приходив під під’їзд і кликав її на ім’я.
Через один із таких випадків, який стався за кілька тижнів до публікації розслідування, журналістка, за її словами, була змушена залишити навіть тимчасове житло та протягом кількох тижнів орендувати квартиру подобово в іншому місці. Частину підозрілих епізодів їй вдалося зафіксувати, і тепер вона разом з адвокаткою планує після перевірки долучити ці матеріали до кримінального провадження.
Також Калюжна стверджує, що перед виходом її матеріалів до неї через спільних знайомих передавали “привіти”, а впродовж кількох місяців з нею намагалися зв’язатися люди, яких вона вважає “несправжніми потерпілими”. На думку журналістки, у такий спосіб їй могли намагатися передати неправдиву інформацію для подальшої публікації.
Наразі, за словами Калюжної, Національна поліція розслідує два кримінальні провадження, пов’язані з нею: одне стосується подій довкола її роботи над матеріалами про окремі штурмові підрозділи, інше – погроз, про які журналістка заявляла ще 2024 року. Вона також очікує від Офісу генерального прокурора інформації для Комітету Верховної Ради з питань свободи слова про стан розслідування обох справ.
Нагадаємо, у березні воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила, що отримує образливі листи після критичного допису про керівництво Збройних сил України й розцінює це як тиск і спробу її залякати.
Раніше Калюжна заявляла про погрози вбивством та зґвалтуванням щодо себе та своїх батьків. Вона опублікувала скриншоти цих погроз. За словами журналістки, вона отримала вночі також десятки дзвінків протягом кількох годин з різних номерів і ще один дзвінок з погрозою зґвалтування, зокрема на адресу її батьків.
Тоді Калюжна написала, що ідентифікувала авторів погроз і звернеться із заявою до правоохоронців. Згодом поліція відкрила провадження за зверненням журналістки щодо перешкоджання журналістській діяльності та через погрози її близьким.