Філіп Яремко

Філіп Яремко

  • Приєднався: 16.06.2026
  • Статті: 2282

Євростат: Незначне скорочення кількості українських біженців у Європейському Союзі

Євростат: Незначне скорочення кількості українських біженців у Європейському Союзі 1

Кількість українських біженців в ЄС дещо знизилася – Євростат 09.05.2026 13:48 Укрінформ На 31 березня 2026 року загальна кількість 4,33 мільйона громадян України, які евакуювалися від війни, мали статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Такі відомості 8 травня представив Євростат,…

Нічиєю закінчилися ще дві зустрічі в українській футбольній Прем’єр-лізі.

Нічиєю закінчилися ще дві зустрічі в українській футбольній Прем'єр-лізі. 3

Ще два матчі футбольної Прем’єр-ліги України завершилися внічию 09.05.2026 20:55 Укрінформ Чергові поєдинки 27-го туру чемпіонату України з футболу серед команд Прем’єр-ліги (УПЛ) відбулися. У суботу, 9 травня, ігровий день завершився розписаними миром зустрічами луганської «Зорі» та харківського «Металіста 1925»…

Держатом не прогнозує зростання рівня радіонуклідів у зв’язку із загоранням у Чорнобильській зоні.

Держатом не прогнозує зростання рівня радіонуклідів у зв'язку із загоранням у Чорнобильській зоні. 5

Держатом не очікує перевищення концентрації радіонуклідів через пожежу в Чорнобильській зоні 09.05.2026 22:16 Укрінформ Перевищення допустимих концентрацій радіонуклідів у повітрі через масштабну лісову пожежу у Чорнобильській зоні відчуження не прогнозується. Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державна інспекція ядерного регулювання в…

Монумент «Батьківщина-мати» прикрасили у кольори прапора ЄС з нагоди Дня Європи

Монумент «Батьківщина-мати» прикрасили у кольори прапора ЄС з нагоди Дня Європи 7

До Дня Європи «Батьківщину-мати» підсвітили у кольори прапору ЄС Фото 09.05.2026 22:59 Укрінформ З нагоди Дня Європи монумент “Батьківщина-мати” у Києві було освітлено в кольори прапора Європейського Союзу. За інформацією кореспондента Укрінформу, урочисту подію супроводжувало виконання гімну ЄС – “Оди…

ЛНЗ та «Динамо» розійшлися миром у Черкасах

ЛНЗ та «Динамо» розійшлися миром у Черкасах 9

УПЛ. ЛНЗ та «Динамо» розійшлися миром у Черкасах 09.05.2026 18:25 Укрінформ У рамках чемпіонату України з футболу серед команд Премʼєр-ліги (УПЛ) відбулася чергова зустріч 27-го туру. Футбольний клуб ЛНЗ з міста Черкаси на власному полі зіграв унічию з київським клубом…

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що використання балаклав під час проведення мобілізаційних заходів є неприпустимим.

Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що використання балаклав під час проведення мобілізаційних заходів є неприпустимим. 11

Лубінець вважає неприйнятним використання балаклав під час мобілізаційних заходів 09.05.2026 16:54 Укрінформ Співробітники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки повинні бути належним чином ідентифіковані та пред’являти службові посвідчення під час виконання своїх обов’язків. Про це, як передає

«Незабутні почуття, коли на арені лунає гімн України», – паралімпієць Тарас Радь

«Незабутні почуття, коли на арені лунає гімн України», – паралімпієць Тарас Радь 13

«Це неймовірні емоції, коли на стадіоні звучить гімн України» – паралімпієць Тарас Радь 09.05.2026 09:00 Укрінформ Перше «золото» він здобув у 18 років, а під час цьогорічних зимових Ігор в Італії виборов чотири медалі 26-річний тернополянин Тарас Радь – один…

«Неймовірні почуття, коли на стадіоні лунає гімн України» – таку думку висловив паралімпієць Тарас Радь

«Неймовірні почуття, коли на стадіоні лунає гімн України» – таку думку висловив паралімпієць Тарас Радь 15

«Це надзвичайні відчуття, коли на арені лунає гімн України» – паралімпієць Тарас Радь 09.05.2026 09:00 Укрінформ Першу «золоту» нагороду він здобув у 18 років, а під час цьогорічних зимових Ігор в Італії виборов чотири медалі 26-річний тернополянин Тарас Радь –…

Хрещатик після Другої світової війни відбудовували радянські архітектори. Їхнім завданням було відтворити величний проспект, який би символізував перемогу та відродження. Будівельні роботи тривали з 1946 по 1955 рік. Це була грандіозна реконструкція, що включала не лише відновлення зруйнованих будівель, а й значні зміни в архітектурному ансамблі. Основні етапи відбудови: * **Планування та проектування:** Було розроблено новий генеральний план, який передбачав розширення вулиці, створення нових площ та скверів. Архітектори намагалися зберегти історичні контури, але водночас втілити нові ідеї радянського монументального стилю. * **Демонтаж руїн та розчищення території:** Залишки зруйнованих будівель довелося демонтувати, а територію очистити від будівельного сміття. * **Будівництво нових споруд:** Було зведено нові будівлі, які стали візитівкою Хрещатика. Серед них – Будинок Уряду, Головпоштамт, Київська міська державна адміністрація (колишній Будинок культури). Усі вони виконані в стилі сталінського ампіру, що характеризується пишністю, використанням колонад, скульптурних прикрас, ліпнини. * **Відновлення інженерних мереж:** Одночасно з будівництвом відбувалася повна заміна та модернізація інженерних комунікацій – водопроводу, каналізації, електричних мереж. * **Благоустрій:** Після завершення основного будівництва проводилися роботи з благоустрою: висаджували дерева та кущі, облаштовували тротуари, встановлювали освітлення. Ключові фігури у відбудові Хрещатика: * **Олександр Власов** – головний архітектор проекту відбудови. * **Анатолій Добровольський** – один з провідних архітекторів, під його керівництвом створювався ансамбль площі Калініна (нині Майдан Незалежності). * **Віктор Єжов, Борис Приймак, Ігор Фомін** та інші архітектори, які працювали над окремими будівлями. Відбудова Хрещатика стала одним із наймасштабніших містобудівних проектів післявоєнного періоду в СРСР. Результатом стала нова, монументальна вулиця, яка й досі вражає своєю архітектурною цілісністю та величчю.

Хрещатик після Другої світової війни відбудовували радянські архітектори. Їхнім завданням було відтворити величний проспект, який би символізував перемогу та відродження. Будівельні роботи тривали з 1946 по 1955 рік. Це була грандіозна реконструкція, що включала не лише відновлення зруйнованих будівель, а й значні зміни в архітектурному ансамблі. Основні етапи відбудови: * **Планування та проектування:** Було розроблено новий генеральний план, який передбачав розширення вулиці, створення нових площ та скверів. Архітектори намагалися зберегти історичні контури, але водночас втілити нові ідеї радянського монументального стилю. * **Демонтаж руїн та розчищення території:** Залишки зруйнованих будівель довелося демонтувати, а територію очистити від будівельного сміття. * **Будівництво нових споруд:** Було зведено нові будівлі, які стали візитівкою Хрещатика. Серед них – Будинок Уряду, Головпоштамт, Київська міська державна адміністрація (колишній Будинок культури). Усі вони виконані в стилі сталінського ампіру, що характеризується пишністю, використанням колонад, скульптурних прикрас, ліпнини. * **Відновлення інженерних мереж:** Одночасно з будівництвом відбувалася повна заміна та модернізація інженерних комунікацій – водопроводу, каналізації, електричних мереж. * **Благоустрій:** Після завершення основного будівництва проводилися роботи з благоустрою: висаджували дерева та кущі, облаштовували тротуари, встановлювали освітлення. Ключові фігури у відбудові Хрещатика: * **Олександр Власов** – головний архітектор проекту відбудови. * **Анатолій Добровольський** – один з провідних архітекторів, під його керівництвом створювався ансамбль площі Калініна (нині Майдан Незалежності). * **Віктор Єжов, Борис Приймак, Ігор Фомін** та інші архітектори, які працювали над окремими будівлями. Відбудова Хрещатика стала одним із наймасштабніших містобудівних проектів післявоєнного періоду в СРСР. Результатом стала нова, монументальна вулиця, яка й досі вражає своєю архітектурною цілісністю та величчю. 17

Хто і як відбудовував Хрещатик після Другої світової 09.05.2026 10:00 Укрінформ Історія про Дуню, соцзмагання, окозамилювання і полонених німців 8 травня ми відзначаємо чергову річницю завершення Другої світової війни в Європі. Війни, яка пронеслася Україною двічі: з заходу на схід…

У Берліні вшанували пам’ять українських жертв Другої світової війни та виступили з ініціативою щодо створення окремого меморіалу.

У Берліні вшанували пам'ять українських жертв Другої світової війни та виступили з ініціативою щодо створення окремого меморіалу. 19

У столиці Німеччини вшанували пам’ять українців, які загинули під час Другої світової війни, та висловили заклик до створення окремого меморіалу. Фото 09.05.2026 00:08 Укрінформ Центральною частиною Берліна в п’ятницю, 8 травня, пройшла перформативна хода “Україна в пам’яті”, спрямована на вшанування…