25 травня, під час другого етапу обміну полоненими за угодою «1000 на 1000», колишній військовослужбовець Збройних сил України, 51-річний Анатолій Тараненко, який добровільно капітулював перед російськими військами, повернувся до України. Він родом із села Висока Вакулівка колишнього Козельщинського району Полтавської області.
Він перейшов на бік ворога і був “під контролем” пропагандистів
Подробиці дезертирства Анатолія Тараненка були офіційно зареєстровані в Єдиному реєстрі досудових розслідувань наступного дня після його переходу на бік ворога. Його мали судити у Волновасі Донецької області за звинуваченням у порушенні частини 3 статті 408 Кримінального кодексу України (дезертирство) та частини 3 статті 410 (привласнення військового майна). Однак через повномасштабне вторгнення матеріали справи були втрачені. Розгляд справи було відновлено у грудні 2024 року Чечелівським районним судом Дніпра. 4 червня, лише через кілька днів після обміну Тараненка, для розгляду справи було призначено колегію суддів. Проте, оскільки підозрюваний проходив реабілітацію у військовому шпиталі та не міг бути присутнім на засіданні, районний суд не зміг взяти його під варту.
ВІДЕО ДНЯ
Після реабілітації Анатолій Тараненко чекає на суд
Анатолію Тараненку може загрожувати до 12 років позбавлення волі.
РЕКЛАМА
Дезертирство солдата Тараненка також призвело до появи судимості для майора Сергія Х., командира механізованого батальйону 1-ї Сіверської танкової бригади (військова частина А1815), якого визнали винним у адміністративному правопорушенні через недбалість при виконанні військового обов'язку.
Згідно з Єдиним державним реєстром судових справ, 28 січня 2021 року, близько 21:00, контрактник Тараненко, перебуваючи на чергуванні з охорони командно-спостережного пункту взводу, добровільно та без зброї залишив свій пост та рушив у бік позицій так званих військових формувань ДНР. Спроби знайти солдата не увінчалися успіхом. Лише 29 січня факт його дезертирства було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі кримінальних процесів. Майора Х. оштрафували на 2465 гривень за несвоєчасне повідомлення вищестоящого командування про дезертирство.
Тараненко прослужив лише кілька місяців у танковій бригаді механіком-водієм бойової машини піхоти. Тодішній командир 1-ї танкової бригади Дмитро Терещенко заявив, що Тараненко «мав проблеми з алкоголем, був безвідповідальним і мав борги».
РЕКЛАМА
Терещенко спростовує поширені твердження про те, що Тараненко підпалив бойову машину піхоти перед своїм дезертирством.
«Він не підпалив його, але неодноразово завдавав пошкоджень», – уточнює Дмитро. «Перший інцидент стався перед відправкою до зони бойових дій у грудні 2020 року, а другий – під час перебування на позиції. Одного разу він навмисно злив антифриз, а іншого разу, схоже, виникла проблема з двигуном, яка тимчасово вивела його з ладу», – згадує солдат.
Тієї ночі солдат Тараненко мав змінити своїх товаришів, які дислокувалися поблизу Оленівки. Однак, приєднавшись до відділення, він взяв прилади нічного бачення та тепловізій і перетнув поле назустріч ворогу. Позиції противника знаходилися приблизно за 800 метрів.
Згодом Тараненко опинився «в руках» російських пропагандистів. У той час такі інциденти були відносно рідкісними, що спонукало вороже налаштовані ЗМІ охоче висвітлювати цю історію. Анатолія сфотографували «Известия» та взяли інтерв'ю у різних російських журналістів та блогерів. Примітно, що ТАСС 1 лютого повідомило, що бойовики «провели операцію», під час якої Тараненко та двоє інших українських військовослужбовців нібито перейшли на бік «борців за свободу». Анатолій стверджував, що його били та морили голодом у Збройних силах України, і звинуватив Україну в обстрілі Донецької області.
РЕКЛАМА
Ворожі ЗМІ активно пропагували зрадника Тараненка
Часом він стверджував, що «не пам’ятає, як опинився» на окупованій території через «стан афекту» після побиття братом.
У розмові з колишньою українською правозахисницею та нинішньою проросійською блогеркою Тетяною Монтян Тараненко розповів про поширеність алкоголізму та наркоманії у Збройних силах України. Він відверто заявив, що зрадив Україну, бо вона «майже нічого не пропонувала йому за той самий [статус] «УБД»».
«Я давно мріяв поїхати на Донбас. Знайти тут роботу, житло та оселитися. Я не маю наміру повертатися в Україну, бо там мене вважають ворогом і зрадником. Я захищатиму своїх дітей з цього боку. Можливо, я зрадив Україну, але я не зрадив своїх дітей, і я ніколи цього не зроблю», – рішуче заявив він.
«Я мав на меті заробити гроші, щоб сплачувати аліменти».
Анатолій Тараненко бере участь у бойових діях з 2015 року. Він прибув на передову добровольцем. Він відкрито говорив про свої наміри: прагнув заробити гроші, щоб погасити борги за аліменти.
«Він маскував свої справжні мотиви, стверджуючи, що турбується про дітей», – саркастично зауважує його колишня дружина Лідія . «Хоча я ніколи не отримувала від нього жодних аліментів. Я кілька разів намагалася отримати кошти через суд, але безуспішно».
Анатолій та Лідія були одружені десять років і мали трьох дітей: доньку та двох синів. Вони розлучені вже дванадцять років.
«Це я була ініціатором розлучення», – згадує жінка. «Тому що Анатолій не бажав шукати роботу чи допомогу вдома. Він не надавав жодної підтримки. У нас було велике господарство, і мені було важко впоратися з усім самій».
Крім того, після розлучення Анатолій
