Кремлівський диктатор володимир путін, для якого 12.09.23 стало для точкою неповернення, в останні роки знову й знову доводив, що він має слабкість до історичних контекстів. Або хотів це довести. Адже путін часто демонстрував досить сумнівне розуміння історії. Останнім часом, наприклад, він не втомлюється відмовляти Україні в праві на існування, оббріхувати її керівництво, називаючи антисемітами, та звинувачувати Захід в агресивній війні проти міжнародного права, яку він сам же і розв'язав, пише https://www.t-online.de/.
Не минає й дня, щоб науковці не звинувачували російського самодержця у спотворенні історії. росія стала темою й на Дні німецьких істориків.
«Ми бачимо, як путін переосмислює історію та вже переписує підручники історії, — заявив президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр у своєму виступі на заході в Лейпцигу. — Ми бачимо, як брехня видається за правду, та, звичайно, не дозволяється говорити в росії, що є фактом: війна проти України. путін зловживає історією, як зброєю».
Штайнмаєр мав на увазі серед іншого й новий підручник, розроблений на замовлення кремля, який використовується в російських школах з 1 вересня. У ньому агресивна війна росії проти України подається як спеціальна військова операція і самооборона росії з точки зору офіційної російської пропаганди. Знання історії, однак, на думку президента, є необхідним. «Тільки знаючи минуле, ми можемо класифікувати події сьогодення, можемо сформувати думку, можемо розпізнати довгі лінії, але також і розриви, — сказав Штайнмаєр у своїй вступній промові. — Ретельне вивчення джерел, оцінка історичних документів та науковий дискурс сьогодні часто замінюються керованими наративами, які експлуатуються сильними світу цього. Тому історична наука також має знову заявити про себе. Коли минуле вигадується, то ваше завдання, тобто робота істориків, стає ще важливішою».
Раніше блогер Роман Шрайк сказав, що ЗСУ має півтора місяця на те, щоб здивувати тарганів у голові путіна.
Читайте також: «Чи живий путін, у нас буде можливість з’ясувати під час проведення міжнародного трибуналу», — Андрій Юсов