Монастирищенська громада на Черкащині попрощалася з героєм, який повернувся додому «на щиті», — Павлом Остеровим. Йому було 42 роки.
«Все його життя пов’язане з рідним Цибулевом, — повідомляє Монастирищенська міська рада. – Тут він навчався та закінчив середню школу. Після школи відразу влаштувався на роботу, працював в будівельній бригаді на місцевому цукровому заводі. Потім — підсобним робітником на олійні. А ще різноробочим в Цибулівській середній школі. Він ніколи не лінувався, не цурався будь-якої роботи. Спокійний, добродушний, ввічливий, Павло завжди до усіх ставився з повагою та завжди всім допомагав. Він вважав, що допомагати людям: чи то піднести відро води, порубати дрова, чи щось відремонтувати або побудувати, чи зробити будь-яку іншу роботу, якщо тебе просять, — це добре, так має бути. Коли у квітні цього року держава покликала, він, не вагаючись, пішов на фронт. Пішов, щоб зупинити скривавлений чобіт російського агресора, який приніс горе на українську землю, пішов захищати наше мирне небо».
Разом з побратимами з 32-ї окремої механізованої бригади, в якій служив воїн, Павло Остеров протягом близько шести місяців вірно та віддано ніс службу. Але 19 вересня внаслідок ворожого ракетного обстрілу російськими окупантами населеного пункту Куп’янськ Харківської області стрілець-снайпер механізованого відділення, солдат Павло Остеров трагічно загинув.
Поховали мужнього воїна з військовими почестями на сільському кладовищі в рідному Цибулеві. Державний гімн України, військовий салют супроводжували мить прощання з полеглим захисником. Синьо-жовтий стяг, що огортав домовину Павла, військові передали рідним захисника.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли про загибель воїна з Київщини Максима Бородавки, який рятував побратима під час обстрілу.
Читайте також: Пройшов навчання в Англії: на Донеччині загинув український захисник