9% українців стверджують, що російську мову слід викладати на тому ж рівні, що й українську, або принаймні на вищому рівні. Понад третина українців вважає, що російська мова має бути частиною шкільної програми.
38% українців вважають, що російську мову слід включити до україномовних навчальних закладів.
Це підтверджують результати опитування щодо ставлення українців до викладання російської мови в україномовних школах, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології.
КМІС зазначає, що серед 38%, які виступають за вивчення російської мови, лише 9% вважають, що її слід викладати на тому ж рівні, що й українську, або на вищому рівні, ніж інші іноземні мови (наприклад, англійську). Решта 29% вважають, що вивчення російської мови має бути на рівні з іншими іноземними мовами або навіть на нижчому рівні.
Водночас в Україні зростає частка людей, які вважають, що російську мову взагалі не слід викладати в україномовних школах — з 52% у 2023 році до 58% зараз. Відсоток тих, хто підтримує викладання російської мови в школах, зменшився з 42% до 38%.
Дослідники також зазначають, що бажання зберегти викладання російської мови в школах зростає із Заходу на Схід. У Західній Україні 25% підтримують вивчення російської мови (зниження порівняно з 32% у 2023 році), тоді як 72% виступають проти цього (збільшення порівняно з 65% у 2023 році). У Центральному регіоні зараз 36% підтримують викладання російської мови в школах (зниження порівняно з 42% у 2023 році), тоді як 61% виступають проти цього (збільшення порівняно з 53% у 2023 році).
На Півдні ситуація залишається незмінною з 2023 року, з майже рівним розподілом — 51% вважають, що російську мову слід викладати (переважно на рівні інших іноземних мов або нижче), тоді як 44% вважають, що її взагалі не слід викладати. У 2019 році лише 1% на Півдні вважав, що російська мова не повинна бути частиною шкільної програми.
На сході України спостерігається зростання опору вивченню російської мови — з 23% до 36% з 2023 року. Тим часом 57% досі вважають, що вивчення російської мови є доцільним (зниження порівняно з 61% у 2023 році).
Серед тих, хто користується українською мовою вдома, 66% виступають проти викладання російської мови в школах. І навпаки, 31% дозволяють її вивчення. Серед осіб, які однаково володіють як українською, так і російською мовами, думки досить збалансовані — 48% виступають проти викладання російської мови в школах, тоді як 49% підтримують його.
Серед респондентів, які розмовляють російською вдома, 66% вважають, що російську мову слід викладати в школах. Примітно, що кожен четвертий російськомовний респондент проти викладання російської мови в школах.
У всіх випадках ті, хто загалом підтримує викладання російської мови в школах, здебільшого виступають за те, щоб її викладали на тому ж рівні, що й інші іноземні мови, або навіть на нижчому рівні.
Серед основних причин необхідності викладання російської мови в школах є уявлення про те, що російська мова є іноземною, і що іноземні мови загалом важливо знати (38%), а також поширеність мови в Україні чи історичні фактори (32%). Три найпопулярніші відповіді також містять точку зору, що розуміння мови супротивника є цінним (14%).
КМІС наголошує, що опитування щодо ставлення українців до викладання російської мови в україномовних школах проводилося респондентам з 1990-х років.
Всеукраїнське опитування громадської думки було проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) з 14 лютого по 4 березня 2025 року. В опитуванні використовувалися телефонні інтерв'ю (комп'ютеризовані телефонні інтерв'ю, CATI) на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів (з випадковою генерацією номерів телефонів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (територія, контрольована урядом України). Загалом взяли участь 1029 респондентів.
Опитування було спрямоване на дорослих громадян України (віком від 18 років), які на момент опитування проживали на територіях, що контролюються урядом України.
З вибірки не враховувалися мешканці територій, які тимчасово не перебувають під контролем України (хоча деякі респонденти є внутрішньо переміщеними особами з окупованих регіонів), а також громадяни, які переїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Телеграм-канал Osvita.ua.
Источник: osvita.ua
