Дивовижний – що означає цей термін? / Magnific. Ілюстративне фото
Певні слова в українській мові настільки колоритні, що їхній істинний зміст можна осягнути, лише звертаючись до історії.
Існують слова, значення яких є значно глибшим, аніж може здатися на перший погляд. “Несамовитий” – саме з таких, ми розкриємо його значення, посилаючись на джерело “Горох”.
Походження та значення терміну “несамовитий”
Коли людина перебуває у стані сильного гніву, збудження або діє неконтрольовано, про неї можуть висловитися: “Він став несамовитим”. Але чому саме така лексика? І, власне, яким є “несамовитий”?
Звернувшись до словників, ми знайдемо кілька інтерпретацій, які можна застосувати як до живих істот, так і до неживих предметів: так можна описати як людину, так і емоції, або навіть природні явища.
Отже, несамовитий – це прикметник, що використовується для позначення:
- втрати самоконтролю, стану нестямі, сильного збудження або шаленства.
- стану, коли особа не може нести відповідальність за свої вчинки, дії, не в змозі їх контролювати; божевільний.
- слово часто використовується у переносному значенні для опису чогось надзвичайно інтенсивного або шаленого за своєю силою (наприклад, несамовитий крик або несамовита радість, а також несамовитий вітер).
Таким чином, воно не означає просто “дуже сильний” чи “надзвичайно гучний”. Його етимологія пов’язана зі словом “сам”, а точніше “себе” – той, хто не схожий на себе – несамовитий.
Можливо, це походить від давнього прикметника “самовитий”, який можна вважати архаїчним, як і слово “рахманний”. Колись “самовитий” означало того, хто володіє собою, перебуває при здоровому глузді, має самоконтроль.
Префікс не- кардинально змінює значення: не-самовитий – буквально той, хто ніби перестав бути собою, втратив контроль над власними емоціями.
Це слово чудово передає стан людини, охопленої сильними почуттями; несамовитим можна стати від страху, кохання, гніву, запалу боротьби. Це те, що сьогодні можуть описати як “на адреналіні”.
Саме тому у релігійних віруваннях та міфології людину в такому стані вважали або відзначеною божественним знаком, або припускали, що в неї вселився злий дух.
Слово позначає надзвичайно сильні, бурхливі, шалені емоції, наприклад:
- несамовитий крик;
- несамовита радість;
- несамовитий біль;
- несамовитий захват;
- несамовита боротьба.
- несамовитий сміх.
Наприклад, у літературі можна зустріти такі приклади:
- Ольжбета Пір’ячко розповіла, .. яким стрімким та несамовитим було їхнє кохання. (Софія Андрухович).
- З побитих вікон вирвався несамовитий регіт, гармидер і розіслався по глухому подвір’ю… (Панас Мирний).
Також це слово можна застосувати до дій чи рухів: несамовитий танець або писав несамовито.
Чому “несамовитий” використовується не тільки щодо людей?
Сьогодні цим словом описують не тільки людей та силу почуттів, але й природні явища. “Несамовитий” дуже виразно передає та підкреслює потужність стихії. Тому його можна вважати образним чи поетичним, і часто воно зустрічається у художній літературі. Наприклад:
- несамовитий шторм;
- несамовита хуртовина;
- несамовитий вітер.
Вздовж Дніпра, назустріч течії, проносився несамовитий шквал, щоб знову поступитись місцем хвилинній тиші. (Сергій Журахович).
Отже, слово підкреслює надзвичайну силу, бурхливість або інтенсивність.
Слово “несамовитий” – один з найяскравіших в українській мові. Воно допомагає передати виняткову потужність почуттів, емоцій чи явищ. Це чудовий приклад того, як одне слово може зберігати історію мови, залишаючись при цьому живим та виразним у сучасному мовленні.
А ви вживаєте це слово?