Основні тези
- З 1 березня 2026 року зміни в українському правописі стали обов’язковими.
- Отже, ми розповідаємо про ключові уточнення, зафіксовані Держстандартом 2026 року.
Зміни у правописі 2026 / Колаж Освіта 24
З 2019 року українська освітня система почала пристосовуватися до оновленої редакції правопису. Відтоді набули чинності нові правила, які можна було використовувати паралельно зі старими.
1 березня поточного року Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила “Український правопис” як Держстандарт. Про це повідомляє видання “НУШ”.
Що зазнало змін?
З березня офіційний текст правопису набув чинності. Його застосовуватимуть у законодавчій сфері, офіційній документації, перекладах, а також в освітніх і наукових матеріалах. Ці нововведення не впливають на загальновживані правила правопису для пересічних громадян.
До тексту правопису було внесено редакторські та технічні корективи. Зокрема, було видалено деякі приклади, пов’язані з Росією, як поінформувала Комісія на своєму офіційному сайті.
Вивчати українську чи опановувати іноземну? “Оптіма” задовольнить будь-який запит! Найкращі викладачі країни, авторські методики та використання інтерактивних платформ допоможуть ефективно здобути знання з обраної мови у найкоротші терміни.
Які основні нововведення у 2026 році?
Отже, розповідаємо про ключові уточнення, які були закріплені Держстандартом 2026 року.
1. Написання слів із невідмінюваним числівником “пів”
Стандарт 1993 року: такі слова писалися разом, через дефіс або з апострофом: півгодини, пів-Києва, пів’яблука.
Стандарт 2026 року: тепер їх пишуть окремо, якщо йдеться про половину чогось: пів години.
Разом пишуться лише ті слова, у яких “пів” є частиною цілісного поняття (наприклад, півострів).
2. Літера “и” на початку слова
Раніше “и” зустрічалася лише на початку вигуку “ич!”.
Нині допускається варіативність у написанні деяких слів: “ирій” чи “вирій”, “ирод” чи “Ірод”. Також “и” може вживатися на початку деяких власних назв (наприклад, “Ич-оба”).
3. Закінчення -и в родовому відмінку (III відміна)
Раніше використовувалося виключно закінчення -і: “радості”.
Тепер можливе варіантне закінчення -и: “радости”.
Цікаво! Іменники третьої відміни на -ть після приголосного, а також слова “кров”, “любов”, “осінь”, “сіль”, “Русь” у родовому відмінку однини можуть мати варіантне закінчення -и.
4. Впровадження фемінітивів (назви жіночого роду)
Раніше для більшості посад та професій використовувався виключно чоловічий рід: “директор”, “філолог”.
Зараз офіційно дозволено вживати і жіночий рід: “директорка”, “філологиня”.
5. Вживання літери “Ґ” у запозичених власних назвах
Раніше переважно використовувалася літера Г: “Гете”, “Гуллівер”.
Нині звук [g] можна передавати через Ґ: “Ґете”, “Ґуллівер”.
6. Написання слів з іншомовними компонентами
Раніше багато слів писалося через дефіс: “поп-музика”, “екс-президент”.
Натомість тепер їх пишуть разом: “попмузика”, “експрезидент”.
7. Написання складних слів із компонентами міні-, максі-, міді-
Раніше часто використовували дефіс: “міні-маркет”, “максі-спідниця”.
Нині такі слова пишуться разом: “мінімаркет”, “максіспідниця”.
8. Написання назв сайтів та соціальних мереж
Раніше правило було менш чітким. Назви часто писали в лапках або мовою оригіналу: “Фейсбук”.
Нині їх пишуть без лапок з малої літери як загальні назви (фейсбук). Або з великої літери без лапок як власні назви (Фейсбук).
9. Передача звука [j] у сполученні з голосними
Раніше існували варіанти з “е”: “проект”, “траекторія”.
Нині – лише через “є”: “проєкт”, “траєкторія”.
10. Відмінювання слів на -ть у родовому відмінку
Раніше було лише закінчення -і: “смерті”, “совісті”.
Нині можна вживати варіантне закінчення -и: “смерті” та “смерти”, “совісті” та “совісти”.
11. Передача буквосполучення “au”
Раніше використовувався лише варіант з “ау”: “аудиторія”.
Нині можливе вживання “ау” та “ав”: “аудиторія” і “авдиторія”.
12. Написання назв свят та державних посад
Раніше часто вживалася необов’язково велика літера: “день незалежності”.
Нині так: “День Незалежності України”, “Президент України”.
Так, ці правила більше не є рекомендаціями. Вони прописані у Держстандарті як обов’язкові до виконання.
Що відомо про зміни у новому правописі?
В Україні ще 2024 року було підтверджено чинність та обов’язковість українського правопису 2029 року.
Натомість очільник Інституту української мови Павло Гриценко наголосив, що цю редакцію не було погоджено із закладами вищої освіти, тому вона містить чимало неточностей. Отже, було ухвалено рішення доопрацювати текст.
Як писати слова за новим правописом?
Також пропонуємо запам’ятати, як правильно писати окремі слова відповідно до оновленого правопису.
- “Мариво” чи “марево” – як написати правильно;
- “Мукачево” чи “Мукачеве” – як написати правильно.
- Які згадки про Росію було вилучено з українського правопису.