E-Science Space – ми перетворюємо ваші висновки на глобальні публікації, захищаючи вашу репутацію. Публікація в Scopus: чому «швидко» означає «ризиковано»
У травні 2025 року було опубліковано оновлений список українських вищих навчальних закладів на основі наукометричної бази даних Scopus. Це стало чітким сигналом для всієї академічної спільноти: часи простої погоні за кількістю публікацій нарешті добігають кінця. На перший план вийшла якість, яка оцінюється не просто кількістю статей, а індексом Гірша (h-index) – метрикою, яка відображає справжній вплив досліджень через цитування.
Заклади з найвищим рейтингом – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Херсонський національний університет імені Василя Каразіна, Львівський національний університет імені Івана Франка та інші, що входять до десятки лідерів – демонструють, що стратегічні зусилля щодо публікацій у журналах першого та другого квартилів (Q1-Q2) дають значні результати. Одна стаття може отримати більше цитувань та суттєво покращити h-індекс порівняно з десятьма статтями у сумнівних журналах.
Це відображає нову реальність, де «швидка публікація» більше не є ефективною. Натомість, важлива стратегія, зосереджена на якості, міжнародних стандартах та репутаційній цілісності.
Нові правила гри: чому Міністерство освіти підвищує стандарти?
Стаття 42 Закону України «Про освіту» визначає академічну доброчесність як основоположний принцип для всіх учасників освітньої сфери. Ґрунтуючись на цьому положенні, Міністерство освіти і науки у проекті нових ліцензійних умов (зміни до Постанови Кабінету Міністрів України № 1187 від 26 травня 2025 року) чітко вимагає від науково-педагогічних працівників підтверджувати свою кваліфікацію статтями, опублікованими в журналах Scopus/Web of Science квартилів Q1-Q2, а університети повинні дотримуватися прозорої політики публікаційної етики та внутрішнього контролю для дотримання стандартів COPE.
Це рішення відповідає світовій тенденції до відкритої та відповідальної науки. Зокрема, у Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки (2021) підкреслюється, що лише публікації у високо оцінених рецензованих журналах з відкритим доступом забезпечують глобальну довіру до результатів досліджень ЮНЕСКО. Для України така політика має три очевидні переваги:
- Підвищує репутацію університетів. Високі показники цитування безпосередньо впливають на позиції в національних та міжнародних рейтингах, відкриваючи шлях для міжнародних грантів та співпраці.
- Пом'якшує «хижацьку» практику. Обов'язок публікації в журналах Q1-Q2 по суті усуває недобросовісні публікації, що імітують законну наукову діяльність.
- Сприяє європейській інтеграції. Українські стандарти узгоджуються з принципами Європейського дослідницького простору (ЄДП) та програмами, такими як «Горизонт Європа».
Таким чином, Міністерство освіти і науки не «ускладнює життя освітянам», а навпаки, вживає суттєвих заходів для того, щоб вітчизняні дослідники відповідали світовим стандартам, тим самим покращуючи позиції університетів у міжнародних рейтингах – факт, що вже відображено в рейтингу 2025 року.
Глобальні стандарти, яких варто дотримуватися
1. COPE – Комітет з етики публікацій. Його Етичні рекомендації для рецензентів наполягають на подвійному сліпому рецензуванні, конфіденційності та розкритті будь-яких фінансових, особистих чи академічних конфліктів інтересів. Недотримання цих стандартів вважається порушенням академічної доброчесності: org
2. Scopus CSAB (Рада з вибору контенту та консультативна рада). Незалежна рада щомісяця оцінює журнали на відповідність якості та публікує відкритий список припинених джерел. Після включення журналу до списку він втрачає свою індексацію, а статті авторів зникають з бази даних, що негативно впливає на їхній h-індекс: elsevier.com www.elsevier.com
3. План S (коаліція S). З 2021 року наукові публікації, що фінансуються державними грантами, мають бути доступні в журналах або на платформах з негайним відкритим доступом, що прискорить перехід ринку до прозорих та справедливих моделей: coalition-s.orgcoalition-s.org
- Будапештська ініціатива відкритого доступу (BOAI). З 2002 року ця ініціатива надала перше визначення відкритого доступу та розробила стратегічні заходи для глобального вільного потоку знань; оновлення 2022 року підкреслює етичний імператив поширення результатів досліджень без бар'єрів: orgbudapestopenaccessinitiative.org
Пастка «швидких» публікацій: ризики, про які замовчують посередники
Обіцянки «публікації протягом 2–3 місяців» та низькі гонорари часто приховують значні ризики. «Хижацькі» та неетичні журнали є головними кандидатами на виключення з наукометричних баз даних.
Тільки у першому кварталі 2025 року незалежна рада Scopus CSAB вилучила понад 20 журналів за порушення етичних норм та «хижацьку» практику.
Що відбувається, коли журнал видаляють зі Scopus?
- Втрата h-індексу: вашу статтю видаляють з бази даних, її цитування більше не враховуються, а h-індекс «заморожують».
- Фінансові наслідки: сплачений опублікаційний збір (APC), який може коливатися від 800 до 1500 доларів США, не повертається.
- Шкода для репутації: наявність статті у виключеному журналі може стати тривожним сигналом для грантових комітетів та міжнародних партнерів.
Швидкість, яку обіцяють «хижацькі» видавці, — це оманлива ілюзія, яка призводить до довгострокових репутаційних та фінансових збитків. Справжню цінність мають лише ті видання, які відповідають глобальним етичним стандартам, таким як COPE (Комітет з етики публікацій), та проходять ретельну незалежну оцінку.
Наприклад, у травні 2025 року видавництво Elsevier оперативно відкликало статтю журналу після розслідування Retraction Watch, яке виявило фальшиві імена в редакційній колегії, та прискореного процесу рецензування, що тривав менше тижня. Ці статті залишаться онлайн, але не будуть індексовані та не внесуть вклад до офіційної статистики.
Висновок: Швидкий темп, який пропонує хижацький видавець, — це швидкоплинна ілюзія, що призводить до тривалої репутаційної та фінансової небезпеки. Тільки журнали, які успішно проходять суворий відбір CSAB та дотримуються стандартів COPE, можуть гарантувати, що ваша робота залишиться помітною через п'ять років.
Паперові фабрики: прихована індустрія маніпуляцій
«Паперові фабрики процвітають у тіні принципу «публікувати або зникнути»» – COPE, 2024.
Наразі в науковій сфері та онлайн існує низка так званих «паперових фабрик» – підприємств, які масово виробляють та продають готові рукописи та статті у співавторстві. За даними COPE (Комітету з етики публікацій), лише у 2024 році 12 журналів було видалено зі Scopus через підозру в «діяльності паперової фабрики», а понад 3700 статей було відкликано.
Найбільш поширені показники:
- Пропозиції авторства «під ключ». Вам не потрібно нічого писати – просто заплатіть від 800 до 2000 доларів США.
- Повна відсутність прозорості даних. Текст наукової статті та сфабриковані результати
Источник: osvita.ua
