Наука в Україні / Дарій Кузьмінський, світлина юнака, надана 24 Каналу
Українці вже є надзвичайно обізнаними у галузі військової науки. Це лише питання часу, коли ми зможемо продемонструвати світові свої таланти як у біології, так і в хімії та медицині.
Про це у розмові з 24 Каналом** повідомив юний дослідник зі Львова Дарій Кузьмінський. Наразі він здобуває освіту в міжнародній школі в Японії.
Чи зможе Україна залучити значні інвестиції?
Хлопець зазначає, що українських фахівців високо цінують за кордоном, однак необхідно активно заявляти про себе. Цілком можливо, що з часом і сама держава зможе спрямувати кошти у сферу науки після її відновлення.
Крім того, надзвичайно важливо утримати самих науковців, адже багато з них вже виїхали за межі країни. Там пропонують кращі зарплати та інший рівень безпеки. І не варто їх засуджувати за це, –
підкреслив юний геній.
Він додав, що чимало українських викладачів отримують міжнародну фінансову підтримку. При цьому вони займаються викладанням для себе.
Адже в Україні бути викладачем – це розкіш, як мені пояснювали. Але я вірю, що з плином часу це зміниться. Це один із мотивів для мене повернутися в Україну,
– поділився Кузьмінський.
Підготовка до вступної кампанії часто супроводжується стресовими ситуаціями. Подолати їх допоможуть у Optima Academy, пропонуючи курси підготовки до ЗНО та НМТ. Індивідуальний підхід, фокус на необхідних дисциплінах, систематизація навчального процесу та усунення прогалин у знаннях – усе для того, щоб абітурієнт відчував повну впевненість у своїх силах.
Чи розглядав хлопець можливість залишитися за кордоном?
Кузьмінський також розповів, що не мав сумнівів щодо повернення на Батьківщину. Його вагання стосувалися саме поїздки на навчання до Японії.
На початку війни мої батьки висловлювали бажання, аби ми з братами вирушили здобувати освіту в Європі. Оскільки тоді ми не знали, що на нас чекає і чи продовжиться навчання в Україні. Я відмовився,
– поділився юнак.
Він додав, що навіть розмірковував, чи варто подавати заявку на міжнародні проєкти, оскільки прагнув навчатися в українському виші. Проте зрештою вирішив спробувати.
Зараз я відчуваю сильний потяг до України, це мій дім. Прагну бачити свою країну процвітаючою. І мені надзвичайно сумно чути від наших біженців, що вони ніколи не повернуться і будують своє життя в інших державах, –
висловився дослідник.
Хоча, за його словами, він усвідомлює, що частина людей виїхала через складну безпекову обстановку.