Суд не взяв до уваги як докази записи розмов обвинуваченого у вбивстві Ірини Фаріон, В’ячеслава Зінченка, які були зроблені у слідчому ізоляторі. Суд зазначив, що це було “істотне порушення прав і свобод людини”, оскільки такої форми негласних слідчих (розшукових) дій, як “довірлива бесіда зі співкамерниками”, законодавство не передбачає.
Рік тому у справі Зінченка з’явилася сенсаційна інформація. Прокурор зачитав у суді діалог між обвинуваченим у вбивстві Фаріон та підозрюваним у вбивстві колишнього Голови Верховної Ради Парубія. Обоє чоловіків сиділи разом у камері слідчого ізолятора. Під час розмови Зінченко зізнався, що вбив мовознавицю «на ґрунті особистої неприязні», зокрема через висловлювання Фаріон на адресу російськомовних громадян.
Проте у суді обвинувачений заперечив свої слова, пояснивши, що на нього тиснули співкамерники, і він сказав ці слова, аби вони від нього відчепилися.
Водночас суд не взяв до уваги доказ у вигляді протоколу негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД) щодо Зінченка, який перебував у львівському СІЗО, наголосивши на “істотному порушенні прав і свобод людини” у такий спосіб.
“Такої форми НСРД як довірлива бесіда зі співкамерниками у Кримінально процесуальному законодавстві не передбачено”, – йдеться у вироку.
Генерал поліції Андрій Нєбитов прокоментував проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо підозрюваних, які перебувають у слідчому ізоляторі. Він пояснив, що сам факт повідомлення особі про підозру не забороняє проведення щодо неї слідчих дій. Однак результати таких дій можуть бути визнані недопустимими, якщо під виглядом НСРД фактично здійснюється допит підозрюваного або обходяться його процесуальні права, зокрема право не свідчити проти себе та право на захист. Такий підхід підтверджується практикою Верховного суду.
“НСРД є процесуальними слідчими (розшуковими) діями, проведення яких регулюється главою 21 КПК України. Уповноважені оперативні підрозділи можуть бути залучені до їх проведення за дорученням слідчого в межах повноважень, визначених КПК. Тому проведення негласних слідчих дій у СІЗО саме по собі не є достатньою підставою для висновку про незаконність такої дії – необхідно оцінювати її конкретний вид, зміст, підставу, межі дозволу слідчого судді та спосіб проведення”, – пояснив заступник голови Національної поліції.
Вирок Шевченківського районного суду Львова В’ячеслав Зінченко може оскаржити в апеляційному суді протягом 30 днів. До набрання чинності вироку обвинувачений залишатиметься у СІЗО. Адвокат Олег Мицик зазначив, що при визначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. До таких обставин належать мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, його наслідки. Щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення прямо визначені законом як обставини, що пом’якшують покарання.
Нагадаємо, ввечері 19 липня 2024 року В’ячеслав Зінченко здійснив постріл у голову громадської діячки Ірини Фаріон. Від отриманих травм мовознавиця померла у лікарні того ж дня.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: glavcom.ua