Головний символ української столиці перебуває під значною загрозою повного зникнення з міських вулиць через масове розповсюдження небезпечної комахи-шкідника.
Небезпечний шкідник знищує каштани в Києві / Фото: Наталія Лебідь / © Facebook
Через масштабне ураження мінуючою міллю каштани в Києві передчасно втрачають зелень і гинуть посеред літа. Оскільки ефективна профілактика рослин є надзвичайно дорогою, а застосування хімікатів заборонене, муніципальна влада змушена поступово замінювати пошкоджені насадження на більш стійкі види, такі як платани та катальпи.
Про це розповів перший заступник голови Державної екологічної інспекції України, колишній заступник гендиректора «Київзеленбуду» Дмитро Заруба в інтерв’ю «Главкому».
Причини масового висихання каштанів влітку
Щороку в червні та липні мешканці Києва спостерігають одну й ту саму сумну картину: зелене листя каштанів раптово вкривається іржавими плямами та опадає. За словами еколога, личинки каштанової молі виїдають листову пластину зсередини, повністю позбавляючи рослину необхідних поживних речовин, а літня спека лише прискорює цей згубний процес.
«Комаха поступово виїдає листя, і згодом воно втрачає свої властивості та починає сохнути. Сильна спека також може впливати на стан дерев, але переважно те, що ми спостерігаємо по Києву — це вплив мінуючої молі», — пояснив Дмитро Заруба.
Врятувати дерева в масштабах усього міста наразі практично нереально. Санітарні норми суворо забороняють застосовувати зовнішнє хімічне оброблення на вулицях Києва, а ефективна профілактика коштує приблизно 50 євро за одну дозу, що вимагає величезних витрат з міського бюджету.
Платани як нова альтернатива для Києва
Як зазначають фахівці, каштани не є корінними для столиці, адже місцевими видами вважаються клени та дуби. Саме тому фахівці з озеленення пропонують активно висаджувати більш стійкі до міських умов платани, які вже чудово прижилися на Голосіївському проспекті та досягли 10 метрів у висоту.
Платани є деревами-довгожителями з північної півкулі, їхній стовбур може сягати 50 метрів заввишки, а тривалість життя може перевищувати дві тисячі років. Окрім того, на центральних вулицях, таких як Хрещатик, де корінню заважає бетон та зимова протиожеледна сіль, фахівці радять використовувати посухостійкі рослини у спеціальних вазонах з автоматичним поливом.
За даними «Київзеленбуду», комунальники продовжують боротися за вцілілі каштани, розміщуючи на гілках екологічні феромонні пастки. Хоча цей метод вимагає систематичної роботи протягом кількох сезонів, накопичувальний ефект вже дозволив поступово зменшити чисельність шкідника в окремих районах міста.
Пов’язані теми
Новини Києва Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати