Зміна голови апарату прем’єр-міністра Вірменії перетворилася на значно більше, ніж просто внутрішнє кадрове питання. Араїк Арутюнян, якого було звільнено, роками підтримував тісні зв’язки з Парижем, а джерела в спецслужбах стверджують, що він передавав інформацію з оточення Пашиняна французькій розвідці. Його замінила колишня посолка Вірменії у США, Ліліт Макунц. Це сталося саме тоді, коли Вашингтон активно просуває TRIPP, Франція залишається осторонь проєкту, ЄС надає підтримку Єревану у протистоянні російським торговельним обмеженням, а сама Вірменія продовжує співпрацю з Москвою.
© Associated Press
Про це повідомляє 5 канал.
Через рік після підписання Вашингтонської декларації, 10 серпня, Вашингтон, Баку та Єреван підтвердили курс на виконання домовленостей від 8 серпня 2025 року — втілення TRIPP, взаємне визнання суверенітету та розвиток нових транспортних та економічних зв’язків. Франція була виключена з цього формату, а Пашинян досі не виявив ініціативи щодо її включення до складу учасників проєкту.
У Парижі це сприйняли вкрай негативно. 13 лютого видання Le Journal du Dimanche назвало угоду щодо TRIPP “серйозним ударом по Франції… фактично зрадою”. Газета підкреслила, що за умовами 99-річної оренди, США отримують 75% контролю над компанією, відповідальною за будівництво доріг, мостів і залізничних колій, тоді як Париж виявився “повністю виключеним з цього великого регіонального проєкту”.
Ще одним ударом по французьких позиціях стала кадрова перестановка в оточенні Пашиняна. 31 липня Араїк Арутюнян, один з ключових прихильників французького напрямку в уряді, залишив посаду керівника апарату прем’єр-міністра Вірменії. За твердженнями джерел у спецслужбах, Арутюняна завербувала французька розвідка, і він передавав Парижу інформацію про внутрішньополітичні процеси та плани команди Пашиняна.
Арутюнян тривалий час залишався одним із основних каналів зв’язку Парижа з вірменським урядом, підтримуючи контакти з французькими дипломатами та представниками державних структур. Під час візиту Еммануеля Макрона до Єревана у травні 2026 року він входив до вузького кола вірменських посадовців, які супроводжували французького президента.
На його місце Пашинян призначив Ліліт Макунц, колишню посолку Вірменії у США. На тлі TRIPP, така заміна стала черговим сигналом зсуву балансу всередині західного вектора Єревана на користь Вашингтона. В результаті, Париж одночасно опинився поза важливим регіональним проєктом і втратив впливову фігуру в апараті Пашиняна.
Проте, це не означає, що Вірменія просто змінює Францію на США. Єреван не відмовляється від контактів з Москвою, навіть попри російський торговельний тиск та посилення підтримки з боку ЄС. Після червневих виборів Пашинян продовжив контакти з російським керівництвом та участь Вірменії в механізмах ЄАЕС, хоча наприкінці травня РФ почала запроваджувати обмеження на імпорт низки вірменських товарів.
Зі свого боку, Євросоюз посилив підтримку Єревана: 19 червня Єврокомісія спрямувала Вірменії 34 мільйони євро, а 2 липня підтвердила виділення ще 18 мільйонів євро в рамках загального пакету на 52 мільйони євро. Того ж дня Брюссель оголосив про заходи для полегшення доступу вірменських товарів на ринок ЄС. Однак, ні російські обмеження, ні європейська підтримка не призвели до відмови Єревана від співпраці з Росією.
Перестановка в апараті Пашиняна чітко демонструє, хто сьогодні зміцнює свої позиції в Єревані, а хто їх втрачає. Однак, кадрова переорієнтація на американський напрямок ще не визначає всю зовнішню політику країни. Поряд з Вашингтоном і підтримкою Брюсселя, у ній зберігається російський економічний вектор, від якого Вірменія поки що не відмовляється.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати