Яке церковне свято відзначають в Україні 27 липня

Яке церковне свято відзначають в Україні за новим та старим календарем і кому моляться віряни — дізнайтеся в матеріалі ТСН.ua.

27 липня (9 серпня) православний календар присвячує дню пам’яті святого великомученика Пантелеймона-Цілителя. Майбутній святий побачив світ наприкінці ІІІ століття в місті Нікомидія, що знаходиться на території сучасної Туреччини. При народженні його нарекли Пантолеоном, що означає «у всьому лев».

Його батько, Євсторгій, був заможним прихильником язичництва, а мати Єввула — щирою послідовницею християнства. Саме вона з малку знайомила сина з вірою в Ісуса Христа, проте померла, коли хлопчик був зовсім юним. Після втрати матері вихованням Пантолеона зайнявся батько, прагнучи забезпечити синові найкращу освіту.

Юнак виявив неабиякі здібності до навчання, тому його віддали на медичне навчання до відомого придворного лікаря Євфросина. Завдяки своєму таланту, старанності та добросердості Пантолеон невдовзі став одним із найкращих учнів і навіть був представлений імператору Максиміану, який планував призначити його своїм особистим цілителем.

Поряд із житлом Пантолеона переховувався від переслідувань священик Єрмолай. Він звернув увагу на здібного юнака й почав вести з ним бесіди про християнську віру. Єрмолай розповів Пантолеону про Ісуса Христа, про силу молитви, братерську любов та вічне життя. Ці розмови глибоко зворушили серце молодого лікаря, проте остаточне рішення прийняти християнство він ухвалив після надзвичайної події.

Одного разу Пантолеон натрапив на шляху на дитину, яка загинула від укусу змії. Пригадавши слова священника Єрмолая про всемогутність Бога, він щиро звернувся з молитвою до Христа, прохаючи воскресити дитину. На очах юнака сталося диво: хлопчик ожив, а змія скам’яніла. Після цього Пантолеон без вагань прийняв Святе Хрещення з рук священника Єрмолая і присвятив усе своє життя служінню Богу та людям.

Після хрещення Пантолеон почав зцілювати людей не лише завдяки своїм медичним знанням, а й силою щирої молитви.

Він ніколи не брав плати за свою працю, допомагаючи знедоленим, сиротам, ув’язненим, подорожнім та всім, хто потребував допомоги. За це його почали називати безсрібником — людиною, яка не бере оплати за свої послуги. Слава про дивовижного лікаря швидко поширилася далеко за межі Нікомидії. До нього зверталися сотні людей, багато з яких отримували зцілення від тяжких хвороб.

Батько Пантолеона спочатку не схвалював захоплення сина християнством. Однак одного разу він став свідком чудесного зцілення сліпої людини.

Коли Пантолеон помолився Господу, сліпий миттєво прозрів. Після цього дива Євсторгій сам навернувся до християнської віри. Невдовзі він помер, залишивши синові все своє значне майно. Пантолеон продав чималу частину власності й розподілив кошти серед бідних, ще більше присвячуючи себе служінню людям.

Успіхи молодого лікаря викликали заздрість у інших придворних медиків. Вони донесли імператору Максиміану, що Пантолеон є прихильником християнства.

Імператор викликав його до себе й запропонував відректися від Христа та принести жертвоприношення язичницьким богам. Однак святий твердо відповів, що не зречеться своєї віри.

Щоб перевірити, чия віра є істинною, до палацу привели тяжкохвору людину. Язичницькі жерці довго зверталися до своїх богів, але нічого не сталося. Тоді Пантолеон помолився Ісусу Христу — і хворий негайно став здоровим.

Попри очевидне диво, імператор не змінив свого рішення й наказав стратити зціленого, а самого Пантолеона піддати жорстоким катуванням.

Святого піддавали численним тортурам: його били, палили вогнем, кидали на поїдання диким звірам, намагалися втопити та колесувати. За церковним переданням, Господь щоразу чудесним чином оберігав його життя. Зрештою імператор наказав відрубати мученику голову.

Перед стратою Пантолеон молився за своїх мучителів та за всіх людей. Згідно з переказами, коли меч торкнувся його шиї, вона на мить стала м’якою, як віск. Лише після небесного голосу, що покликав святого до Царства Божого, мученицька смерть настала.

Церковне свято 27 липня — день пам’яті святого Климента, архиєпископа Охридського, чудотворця

Точна дата народження святого Климента залишається невідомою. Історики припускають, що він народився приблизно 840 року, ймовірно, на території сучасної Північної Македонії або південно-західної Болгарії.

Про його ранні роки збереглося небагато відомостей. Відомо лише, що в юному віці він став одним із найближчих послідовників святих братів Кирила та Мефодія, які присвятили своє життя поширенню Євангелія слов’янською мовою.

Климент супроводжував своїх учителів під час Великоморавської місії, допомагаючи перекладати богослужбові тексти, навчати духовенство та поширювати християнську віру серед слов’ян.

Після смерті святого Мефодія 885 року становище його учнів різко погіршилося. Нове духовне керівництво Великої Моравії виступило проти богослужіння слов’янською мовою. Багато послідовників Кирила і Мефодія були ув’язнені, зазнали переслідувань або вигнання.

Святий Климент разом із кількома іншими учнями залишив Моравію та знайшов притулок у Болгарському царстві, де князь Борис І прихильно поставився до слов’янської писемної традиції та доручив їм продовжити справу просвіти народу.

Найважливішою справою життя святого Климента стало заснування духовно-освітнього центру в області Кутмичевиця, головним осередком якого стало місто Охрид.

Саме тут виникла відома Охридська літературна школа — один із найвизначніших центрів слов’янської культури та теологічної освіти.

Близько 893 року цар Симеон І призначив Климента єпископом Дремвіцьким або Велицьким. Таким чином він став одним із перших єпископів зі слов’ян в історії Церкви.

Єпископське служіння не відвернуло його від просвітницької діяльності. Він продовжував навчати людей, будував храми, опікувався духовним життям священнослужителів і мирян, підтримував нужденних та особисто проповідував Євангеліє.

Особливу увагу святитель приділяв тому, щоб богослужіння були зрозумілими для простих людей. Він був переконаний, що Слово Боже повинно звучати рідною мовою кожного народу.

Відчуваючи наближення кінця свого земного шляху, святий Климент продовжував служити Богу до останніх днів.

Він власноруч заснував обитель на честь святого великомученика Пантелеймона в Охриді, яка стала одним із найважливіших духовних осередків регіону.

Святитель мирно відійшов до Господа приблизно 916 року. Його поховали в монастирському храмі, де він сам прагнув спочити.

Церковне свято в Україні 27 липня за старим календарем

За старим календарем 27 липня в Україні відзначали пам’ять апостола від 70-ти Акили. Акила був родом з Понту, а разом зі своєю дружиною Прискиллою мешкав у Римі, доки імператор Клавдій не дав розпорядження юдеям покинути місто. Подружжя оселилося в Коринфі, де познайомилося з апостолом Павлом. Вони займалися спільною справою — виготовленням наметів, а також разом несли Євангеліє. Згодом Акила і Прискилла супроводжували апостола Павла у його місіонерських мандрівках, допомагаючи зміцнювати перші християнські громади.

Прикмети 27 липня

• Ясний та теплий день віщує суху та лагідну осінь.

• Дощ 27 липня — до тривалої дощової осені та вологого серпня.

• Ранковий туман — день буде сонячним, а найближчими днями збережеться сприятлива погода.

Що не варто робити 27 липня

За народними повір’ями, у день вшанування святого Пантелеймона слід уникати важкої фізичної праці, особливо робіт на городі чи в полі. Наші предки вірили, що порушення цієї заборони може призвести до незгод. Також цього дня рекомендували бути особливо обачними під час грози, оскільки блискавки вважалися небезпечними не лише для людей, а й для майбутнього врожаю.

Що можна робити 27 липня

У народному календарі це свято відоме як день Пантелеймона-Цілителя. Здавна люди вірили, що саме цього дня лікарські рослини накопичують найбільшу цілющу силу, тому вирушали до лісів, галявин та земель, аби заготовити трави для лікувальних настоїв та відварів на весь рік.

Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати