Дата: 21 Серпня 2026 A+ A- Для отримання корисної інформації, Підписатися
56% опитаних журналісток стикалися з непристойними висловлюваннями та домаганнями у цифровому просторі, 51% – зазнавали сексуалізованих або гендерно зумовлених атак, а 29% отримували прямі погрози. Через психологічний тиск 37% респонденток стали менш активними публічно у своїй професійній діяльності, 34% почали уникати обговорення певних тем, а 27% роздумували про зміну професії.
Про це свідчать дані нового дослідження від Wonder Media та громадської організації “Почута”, яке зосереджене на становищі журналісток, що під час повномасштабної війни займаються висвітленням тем прав людини, ЛГБТІК+ та гендерної рівності.
Фото: Canva
Метою дослідження “Становище журналісток, які працюють з інклюзивними темами під час війни” було виявити проблеми, з якими стикаються журналістки в умовах повномасштабного конфлікту, особливо ті, хто висвітлює питання прав людини, ЛГБТІК+-спільноти та гендерної справедливості.
Повномасштабне вторгнення російських військ посилило професійне вигорання та психологічне виснаження журналісток, а також призвело до зменшення стабільності в медіа-секторі. Особливо гостро, як зазначають авторки дослідження, ці труднощі відчувають журналістки правозахисних медіа та ті, хто постійно працює з делікатними темами в умовах підвищеного стресу, невизначеності та обмежених ресурсів. Дослідниці підкреслюють важливість надання професійної, психологічної та фінансової підтримки таким фахівчиням задля збереження незалежного медіасередовища.
Більше половини опитаних зіткнулися з образливими висловлюваннями та домаганнями в інтернеті
Результати опитування виявили, що журналістки систематично зазнають різноманітних форм тиску, які негативно впливають як на їхню професійну діяльність, так і на психологічний стан.
Найбільш поширеною проблемою стала онлайн-агресія. 56% учасниць дослідження повідомили про образливі висловлювання та домагання у цифровому просторі. Ще 51% стикалися із нападами сексуалізованого або гендерно зумовленого характеру.
Майже третина опитаних – 29% – отримували прямі погрози. Ці дані свідчать, що журналістки ризикують не лише у фізичному робочому середовищі, але й зазнають небезпеки онлайн.
Дослідження також виявило нерівність у межах самої професійної спільноти. 39% опитаних повідомляли про нерівні можливості або нерівну оплату праці, а 34% – про спроби підірвати їхній авторитет як експерток.
Лише 17% учасниць зазначили, що не стикалися з жодною з перелічених проблем. На думку дослідниць, це демонструє, наскільки поширеними залишаються подібні виклики у професійному середовищі.
Через тиск журналістки зменшують свою публічну активність і відмовляються від висвітлення певних тем
Постійний тиск та агресія також впливають на виконання журналістками своєї роботи. Так, 37% опитаних повідомили, що стали менш помітними у професійній сфері. Ще 34% почали уникати обговорення певних тем, а 27% розглядали можливість зміни професійної діяльності.
Майже чверть респонденток – 24% – змінювали стиль або тон своїх публікацій, щоб убезпечити себе. Ще 22% відмовлялися ставити свій підпис або взагалі публікувати певні матеріали.
Водночас 34% учасниць зазначили, що пережитий тиск не позначився на їхній професійній діяльності. Дослідниці припускають, що це може свідчити як про здатність журналісток пристосовуватися до складних умов, так і про поступове сприйняття таких робочих обставин як норми.
Психологічна допомога залишається недоступною для частини медійниць
Ще однією проблемою, на яку вказали дослідниці, є доступ до психологічної підтримки. Найчастіше журналісткам перешкоджає звернутися за такою допомогою її вартість. Фінансові обмеження як основну перешкоду назвала 61% респонденток. Ще 49% повідомили про брак часу.
12% опитаних не мають достатньо відомостей про доступні сервіси психологічної підтримки. Приблизно третина вважає, що не потребує такої допомоги, а близько 10% зазначили, що на їхнє рішення звернутися до фахівців впливає суспільна стигма.
У відкритих коментарях журналістки детальніше розкрили проблеми, з якими вони стикаються. Зокрема, вони розповідали про випадки, коли їхні скарги на домагання залишалися без уваги. Деякі респондентки не довіряють психологічній допомозі через попередній негативний досвід.
Іншою проблемою залишається пошук фахівців, яким журналістки можуть довіряти. Особливо складно знайти таких спеціалістів у невеликих населених пунктах.
Робота з ЛГБТІК+-тематикою може створювати додатковий тиск
Окремо учасниці дослідження наголосили на стигматизації певних тем, зокрема матеріалів про ЛГБТІК+-спільноту.
За словами респонденток, негативне ставлення вони можуть зустрічати не лише з боку читацької аудиторії, але й усередині професійних колективів. Частина учасниць зазначила, що додатковий стрес іноді виникає через саме робоче середовище, де окремі теми можуть знецінюватися, а журналістки можуть стикатися з дискримінацією або не отримувати належної підтримки.
Таким чином, на журналісток одночасно впливають кілька видів тиску – професійний, психологічний та соціальний. Онлайн-агресія, гендерна нерівність, нестабільні умови праці та брак ресурсів ускладнюють можливість зберігати професійну стійкість.
Емоційне та професійне виснаження залишається одним із головних викликів
Дослідження показало, що журналістки, які висвітлюють питання ЛГБТІК+ та гендерної рівності, стикаються з комплексом проблем. Серед них – емоційне та професійне виснаження, фінансова невпевненість, неможливість довгострокового планування роботи та онлайн-залякування.
Значна частина опитаних зазнавала агресії, образ або погроз у цифровому просторі, особливо під час роботи з чутливими темами. Такий досвід впливає не лише на психологічний стан журналісток. У деяких випадках через нього вони змінюють формат роботи, стають менш видимими публічно, уникають окремих тем або відмовляються від публікації матеріалів.
Водночас можливості регулярного отримання психологічної допомоги залишаються обмеженими. Навіть журналістки, які усвідомлюють потребу в такій підтримці, не завжди можуть собі її дозволити або знайти на неї час.
Попри складні обставини, багато медійниць продовжують працювати над темами прав людини, гендерної рівності та соціальної справедливості. Авторки дослідження наголошують, що ця робота залишається надзвичайно важливою для українського суспільства під час повномасштабної війни.
Методологія дослідження
Дослідження проводилося з 17 квітня до 5 червня 2026 року і складалося з двох етапів. На першому етапі організаторки провели онлайн-опитування журналісток, які подавали заявки на участь у Wonder Media Forum. У ньому взяла участь 41 респондентка.
Другий етап включав проведення фокус-груп з учасницями форуму, які мали пройти тренінг для медіа та отримати психологічну підтримку.
Дослідниці зосередилися на кількох ключових питаннях: професійне виснаження, онлайн-залякування та доступ журналісток до психологічної допомоги під час війни.
Зібрані дані мають стати основою для аналітичного звіту про становище журналісток під час повномасштабної війни. Авторки прагнуть не лише описати існуючі проблеми, але й привернути увагу до потреб журналісток, які продовжують працювати з правами людини та демократичними цінностями.
Теги: Wonder Media, війна з Росією, дослідження, Жінки в медіа, онлайн-атаки, психологічна допомога, тиск на журналістів Поділитися: Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter або ⌘+Enter.
Новини
21 Серпня 2026
Окупанти звинуватили алуштинця в організації діяльності осередку “Свідків Єгови”, чоловіка затримали
Заочно засудили російського військового, який у Бучі направив двох цивільних на лінію зіткнення за тілами загиблих окупантів
Застава повинна бути запобіжником, а не “кешбеком від вкрадених активів”: НАБУ пропонує змінити законодавство
За роки роботи Верховної Ради тривалість засідань та кількість голосувань поступово зменшуються – результати дослідження
Дітей з окупованої Донеччини відправили до російського Волгограда на патріотично-мілітарну гру “Зарниця”
Новини 21 Серпня 2026
Окупанти звинуватили алуштинця в організації діяльності осередку “Свідків Єгови”, чоловіка затримали
Новини
Заочно судили російського військового, який у Бучі відправив двох цивільних на лінію зіткнення за тілами росіян
Новини
Застава має бути запобіжником, а не “кешбеком від вкрадених активів”: НАБУ пропонує змінити закон
Новини 19 Серпня 2026