Допомога, про яку не всі знають: як мобільна паліативна служба “Медікс Опіка” трансформує життя пацієнтів вдома 27.07.2026 15:00 Укрінформ
Незліченна кількість українців через серйозні недуги або обмежені можливості не мають змоги самостійно дістатися до медичних закладів, залишаючись віч-на-віч зі своїми викликами
Історії мешканки Києва Людмили та Марії з міста Хмельницький демонструють, як своєчасний медичний супровід покращує якість життя пацієнтів та їхніх родин. Незважаючи на доступність цієї послуги, багато тисяч людей в Україні досі не здогадуються про можливість її отримати.
Киянка Людмила дбає про свою 40-річну доньку Юлію, яка з раннього віку має першу групу інвалідності з підгрупою «А» (призначається особам з високим ступенем втрати здоров’я). Вона майже не говорить, не може комунікувати з оточенням і багато років не покидає помешкання. За словами Людмили, зазвичай особи в такому стані перебувають у спеціалізованих установах. Організувати обстеження на дому та здати аналізи для людини з її діагнозом практично неможливо.
«Її лікування є надзвичайно складним, адже вона не може повідомити, що і де її турбує. Лікарі до нас не навідуються. До того ж, донька не дозволяє нікому наближатися, може відштовхнути, завдати удару. Навіть мені не завжди вдається виміряти їй артеріальний тиск», – ділиться Людмила.
Жінка спробувала викликати приватну лабораторію, проте донька виявила агресію щодо незнайомих людей, і процедуру провести не вдалося.
«Я вже самостійно намагаюся зрозуміти, що з нею відбувається, але критично важливо зробити хоча б базові аналізи. Але як це зробити, якщо до нас ніхто не бажає приїжджати?» – запитує Людмила.
Люди, які, подібно до Юлії, мають специфічні стани здоров’я, обмежену рухливість або повністю позбавлені можливості пересуватися, але за медичними показаннями не можуть перебувати в лікарні, можуть становити в Україні, за оцінками експертів, до 1,5 мільйона осіб.
Зазвичай вони покладаються на допомогу своїх близьких. Однак у системі охорони здоров’я передбачено рішення для пацієнтів з невиліковними захворюваннями або на термінальних стадіях – це паліативна допомога для дорослих і дітей. Часто вона може надаватися вдома спеціальними мобільними бригадами. Пакет послуг мобільної паліативної допомоги існує в рамках Програми медичних гарантій з 2020 року. Згідно з даними НСЗУ, у 2026 році таку допомогу вдома отримують 61 710 осіб, а в електронній системі охорони здоров’я зареєстровано 589 надавачів послуг мобільної паліативної допомоги. Річна капітаційна ставка за цим пакетом становить 69 326 грн. Лише за 2026 рік Національна служба здоров’я виплатила надавачам послуг мобільної паліативної допомоги понад 928 мільйонів гривень.
Людмила знайшла інформацію про можливість отримання допомоги вдома випадково – натрапивши в соціальних мережах на публікацію медичної служби «Медікс Опіка». У оголошенні було зазначено, що служба працює за Програмою медгарантій, забезпечує супровід пацієнта, консультації вузькоспеціалізованих лікарів, лабораторні дослідження, а послуги для пацієнтів є безоплатними.
«Спочатку я сумнівалася: такого не може бути. Заповнила форму, вказала групу інвалідності, але не сподівалася на дзвінок. Мені зателефонували наступного дня, а через день до нас завітав лікар. Я хотіла підготувати Юлію до візиту сторонньої людини. Але він зупинив мене, сам підійшов до неї, виміряв тиск, пульс, провів огляд. Вона не чинила жодного опору. Лікар повідомив, що буде супроводжувати мою доньку і одразу домовився про проведення аналізів та кардіограми. Я була вражена, що людина, яка вперше бачила мою доньку, миттєво налагодила з нею контакт», – розповідає Людмила.
Водночас, за словами Людмили, ані сімейний лікар, ані психіатр, у якого спостерігається Юлія, не інформували її про можливість отримати паліативну допомогу для доньки.
Оляна Панченко
Як зазначає лікар-анестезіолог та регіональний керівник медслужби «Медікс Опіка» Оляна Панченко, на жаль, доволі часто пацієнти не поінформовані про певні види медичної допомоги, які їм доступні безкоштовно. Мобільна паліативна допомога не є винятком. Надання її, як нагадує Оляна Панченко, може здійснювати будь-який медичний заклад, що має угоду з НСЗУ за пакетом «Мобільна паліативна допомога».
«Зазвичай направлення на паліативну допомогу може виписати лікар первинної ланки – сімейний лікар. Однак на практиці сімейний лікар обслуговує 2 тисячі пацієнтів і може просто не встигнути помітити, що пацієнт перейшов до паліативної категорії, або ж родичі вчасно його про це не повідомляють», – зауважує Оляна Панченко.
За її словами, переважно пацієнтами, які потребують паліативної допомоги, є особи віком від 65 років, прикуті до ліжка внаслідок інсульту, травм, або ті, хто має тяжкий перебіг серцевої недостатності, цукрового діабету, хворобу Альцгеймера, онкологічні захворювання. Проте паліативної допомоги можуть потребувати й молодші особи з певними станами. І вчасно надана допомога може суттєво покращити якість життя людини, а іноді й повернути її до активного соціального життя.
«Дуже прикро, що люди звертаються за допомогою занадто пізно – коли людина вже припинила їсти, говорити. Необхідно звертатися одразу ж, як тільки з’являються нерухомість, біль, задишка, трофічні виразки, що вимагають надання паліативної допомоги. Це міф, що паліативна допомога надається лише пацієнтам, які помирають. Існують приклади, зокрема в «Медікс Опіка», коли ефективна паліативна допомога суттєво покращувала стан пацієнта, і він навіть переставав бути паліативним. Наприклад, загоювалися трофічні виразки, підбиралися належні медикаменти при серцевій недостатності, зникала задишка та набряки, а люди, які не могли рухатися через сильний біль, ставали на ноги завдяки правильному підбору знеболюючих. Це саме про те, що паліативна допомога підвищує якість життя», – зазначає Оляна Панченко.
Мар’яна Перепел
Медичний директор та голова Медичної ради «Mедікс Опіка» Мар’яна Перепел повідомляє, що служба розпочала свою діяльність понад п’ять років тому як сервіс, що має на меті забезпечити доступну та якісну медичну допомогу пацієнтам за місцем їхнього проживання чи перебування.
«Основною місією компанії було створення системи безперервного медичного супроводу для осіб, які через стан свого здоров’я не можуть регулярно відвідувати медичні заклади. На даний момент під медичним супроводом «Медікс Опіки» перебуває 9500 дорослих та 50 дітей. Всі вони отримують безкоштовну медичну та психологічну допомогу в рамках Програми медичних гарантій за угодами з НСЗУ, що значно зменшує фінансовий тягар для родин. Наразі «Медікс Опіка» діє у 50 населених пунктах. Це як обласні центри, так і невеликі міста. Найбільша кількість пацієнтів – у місті Києві та Київській області, де їх понад 1,5 тисячі», – розповідає Мар’яна Перепел.
Загалом у «Медікс Опіка» працює 450 лікарів та 80 медичних сестер, які формують мультидисциплінарні мобільні команди. Залежно від потреб пацієнта, до консультацій залучаються фахівці різних профілів: терапевти, хірурги, неврологи, кардіологи, психіатри, ендокринологи, анестезіологи, онкологи, лікарі медицини невідкладних станів, які пройшли спеціальне навчання з надання паліативної допомоги, а також медичні сестри та фельдшери. За словами Мар’яни Перепел, кількість бригад формується відповідно до потреб конкретного регіону та кількості пацієнтів, які перебувають під їхнім наглядом.
У складних випадках медична служба залучає членів Медичної ради «Медікс Опіка» – науковців, кандидатів медичних наук, доцентів кафедр університетів.
Крім того, відповідно до вимог НСЗУ, надавач послуг зобов’язаний мати певний перелік обладнання.
«Часто пацієнтам з порушенням функції ковтання необхідний аспіратор (відсмоктувач), також багато пацієнтів з порушенням дихальної функції, при тяжкій серцевій недостатності або застійних явищах потребують кисневих концентраторів. Аналогічно, пацієнтам можуть бути надані апарати для SIPAP-терапії для використання вдома. За необхідності певне обладнання надається для безкоштовного тимчасового користування благодійними, громадськими організаціями, з якими співпрацює «Медікс Опіка», – зазначає Оляна Панченко.
Вона додає, що часто для пацієнтів, навіть тих, хто перебуває в лежачому стані, перебування вдома є кращим варіантом, ніж у стаціонарі чи хоспісі.
«Перебування пацієнта в медичному закладі – це стрес. Наприклад, при порушенні зору людині легше орієнтуватися у знайомому просторі, ніж адаптуватися до нового. Тим більше, завжди є бажання поспілкуватися з рідними. І коли життя обмежується чотирма стінами, людина продовжує його через близьких. І це саме про те, що пацієнт таким чином зберігає свою соціальну активність. Йому не цікаво, що відбувається в лікарні, але цікаво, чим займаються його діти, онуки, почути їхній сміх», – каже Оляна Панченко.
Згідно з Порядком надання мобільної паліативної медичної допомоги дорослим та дітям, візит медичного працівника планується один раз на тиждень, чотири рази на місяць. Однак на практиці, як зазначає Оляна Панченко, фахівці «Медікс Опіка» можуть відвідувати пацієнта частіше, якщо, наприклад, виникає потреба перев’язати рану чи взяти аналізи.
«Трапляються ситуації, коли лікар під час візиту помічає кашель та підозру на запалення, вірусну чи бактеріальну інфекцію. У таких випадках до пацієнта приходить медсестра, проводить забір аналізів. Або якщо у людини цукровий діабет, необхідно контролювати глікований гемоглобін, ступінь компенсації цукрового діабету. Якщо пацієнт має протезований клапан серця або постійну фібриляцію передсердь і приймає кроворозріджувальні препарати – потрібно контролювати дозу, визначаючи показники системи згортання крові, то ми запрошуємо медсестру, і тоді відвідування відбувається частіше, ніж раз на тиждень», – наводить приклади Олена Панченко.
Водночас, за її словами, у разі виникнення невідкладної ситуації з пацієнтом: судоми, втрата свідомості, раптовий біль за грудиною – слід телефонувати 103, а не лікарю паліативної допомоги.
«Це не тому, що ми не бажаємо надавати допомогу. Наприклад, лікар-анестезіолог може володіти навичками надання екстреної допомоги чи зняття кардіограми, але він не має ресурсів та можливостей негайно транспортувати людину до медичного закладу і провести необхідні процедури, не втрачаючи дорогоцінного часу. А, наприклад, при інфаркті міокарда це критично важливо. Тому, якщо виникає невідкладний стан, люди повинні звертатися до служби швидкої медичної допомоги, а не до лікаря паліативної допомоги», – пояснює Оляна Панченко.
Усі візити, записи про стан пацієнта фіксуються в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), і сімейний та лікуючий лікарі мають доступ до інформації про стан пацієнта.
У «Медікс Опіка» догляд та супровід отримують також і наймолодші пацієнти. Марія з Хмельницького виховує 7-річного Влада, у якого діагностовано рідкісне генетичне захворювання. Жінка розповідає, що пологи були складними, у сина спостерігався прогресуючий набряк мозку, і після народження він перебував у реанімації. З часом мати помітила, що дитина відстає у розвитку – пізніше почала сидіти, вставати. У два роки, за її словами, він взагалі емоційно відсторонився, перестав реагувати на близьких. Родина звернулася до багатьох лікарів, але ніхто не зміг визначити причину. Переважно радили спостерігатися у невролога.
У лютому 2022 року Марія з Владом приїхали на обстеження до «Охматдиту», прийом у лікаря був запланований на 24 лютого 2022 року. На ту консультацію Марія з Владом не потрапили… Через деякий час вона разом із сином виїхала до родичів до Канади, де їй порекомендували пройти генетичне дослідження в США. Саме це дослідження виявило генетичну аномалію. Проте ні за океаном, ні в Україні Марія не знайшла допомоги в лікуванні чи супроводі сина. Вона вивчала медичну літературу, шукала спільноти батьків дітей з подібними захворюваннями, займалася з сином розвиваючими вправами. Звернутися до «Медікс Опіка» Марії порадила лікуюча лікарка її сина.
«Я спочатку, як і всі, думала: невже в нашій країні може бути щось безкоштовно. Але потім вирішила: нехай прийдуть, поспілкуємося. І з’явилася пані Вікторія, дуже приємна жінка. Ми з нею поспілкувалися, вона оглянула Влада і запропонувала нам можливі варіанти допомоги. Для початку – фізіотерапевта. Потім залучили психолога. Що мені сподобалося – відсутність обмежень: призначили тільки одного фахівця, і нікого більше. З психологом ми не знайшли спільної мови, я повідомила про це. І від «Медікс Опіка» прийшла інша фахівчиня. У Влада з нею склався контакт, йому сподобалося. Він дуже чекає на них, добре займається. І мене тішить те, що ці фахівці не просто приходять, а щиро переживають за дитину, за його успіхи», – розповідає пані Марія.
Вона зазначає, що фахівці самостійно визначають, які завдання та вправи відпрацьовуватимуть з Владом, що значно полегшує їй життя.
«У мене вже не вистачає сил щось вигадувати самій. Раніше я шукала матеріали, скуповувала різноманітні ігри, пазли, щоб займатися з дитиною. У два роки він знав англійську, українську абетку, всі кольори, цифри, навіть більше, ніж дитина з нормативним розвитком. Потім у мене народилася ще одна дитина. І я повністю виснажилася. А зараз мені легше – приходять дівчата, я підготувала все необхідне, і маю час для відпочинку. Це чудово, що не треба збиратися, їхати кудись на заняття. І найголовніше – що це безкоштовно», – каже Марія.
Олексій Шаповалов
Як зазначає лікар-педіатр, керівник напряму дитячої паліативної допомоги «Медікс Опіка» Олексій Шаповалов, дитячий паліатив, і відповідно мобільна паліативна допомога дітям, відрізняється від допомоги дорослим.
Перш за все, це ширший перелік захворювань, при яких діти потребують паліативної допомоги: орфанні захворювання, різні форми дитячого церебрального паралічу, синдромальні захворювання (як-от синдром Дауна, синдром Патау, Едвардса), бульозний епідермоліз, аутоімунні захворювання, ревматоїдні артрити. Також це можуть бути наслідки неврологічних станів, запальних захворювань головного мозку, вроджених вад розвитку мозку, різні форми гідроцефалії, дегенеративні стани. Крім того, паліативна допомога може надаватися дітям після важких травм, особливо пов’язаних зі спинним мозком, головним мозком, певними органами, сенсорними системами, коли спостерігається втрата певних життєвих функцій.
«Особливість дитячої паліативної служби полягає в роботі не лише з пацієнтом, а й з усією родиною. Дитина не може самостійно організувати своє лікування чи реабілітацію. Тому батьки є невід’ємною частиною медичної команди. Ми одночасно контролюємо симптоми, підтримуємо розвиток дитини та навчаємо батьків догляду. І допомагаємо емоційно витримати щоденні труднощі», – каже Олексій Шаповалов.
Зараз, за його словами, в Україні налічується близько 230 тисяч дітей з інвалідністю, з яких 20 тисяч є паліативними і мали б отримувати таку допомогу.
«Медікс Опіка» працює з дітьми з ДЦП, гідроцефалією, деякими дегенеративними захворюваннями. За словами Олексія Шаповалова, «Медікс Опіка» забезпечує маленьких пацієнтів витратними матеріалами, наприклад, трахеостомами, гастростомами, допомагає їх замінювати та обробляти.
Команда не тільки надає рекомендації родині, але й може зорієнтувати, де отримати певні реабілітаційні засоби, які не входять до обов’язкового пакета мобільної паліативної допомоги за Програмою медгарантій. Це можуть бути засоби для вертикалізації, що сприяють швидшому сидінню чи ходінню дитини, засоби для розвитку дрібної моторики тощо.
«Важливо розуміти, що діти ростуть, і саме в процесі росту відбувається засвоєння навичок. Ми допомагаємо таким дітям бути більш соціалізованими, краще адаптуватися до життя завдяки фізичним терапевтам та лікарському нагляду. Ми допомагаємо профілактувати певні стани, щоб вони не гальмували розвиток дитини на певних етапах. Звісно, що в дитячому віці на 100% вивести дитину з паліативного статусу неможливо, але ми можемо допомогти дитині набути необхідних навичок. Проте слід враховувати, що кожен випадок є індивідуальним», – зазначає Олексій Шаповалов.
Він додає, що напрям дитячого паліативу в «Медікс Опіка» з’явився відносно нещодавно, і зараз служба активно розгортає команди в різних містах. Фахівці з дитячого паліативу вже працюють в Одесі, Миколаєві, Хмельницькому, Житомирській області, Запоріжжі.
Медична служба «Медікс Опіка» функціонує у 21 області, за винятком окупованих територій та зон активних бойових дій. Звернутися до служби можна за єдиним номером: 063 103 20 30. Оператор кол-центру проведе опитування та визначить, чи дійсно пацієнту потрібна саме паліативна допомога. При цьому використовуються критерії надання паліативної допомоги, визначені наказом МОЗ №1308. Якщо під час телефонної розмови виникають сумніви щодо необхідності саме паліативної допомоги, служба направляє сертифікованого лікаря, який і визначає, чи потребує пацієнт такої допомоги. Також у «Медікс Опіка» діє відділ контролю якості, оператори якого зв’язуються з пацієнтами для проведення опитувань щодо якості послуг.
Сергій Коноваленко
Як зазначає голова «Асоціації сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги» Сергій Коноваленко, паліативна допомога – це надзвичайно широке поняття, яке охоплює багато різних станів, якими можна ефективно управляти. Тому пріоритетом у роботі клініцистів, мобільних паліативних бригад, амбулаторної допомоги та реабілітації є покращення якості життя пацієнта. І, звісно, це стосується медичних послуг не лише для цивільних, але й для військових. Адже значна кількість ветеранів сучасної війни також потребують паліативної допомоги, хоча не всі підпадають під чинні шкали паліативу. Розгляд цього актуального питання перебуває на поточному етапі комунікацій Асоціації з представниками влади та регуляторними органами.
«Ідеологія полягає в тому, що ми не зосереджуємося на невиліковності хвороби, а наголошуємо на можливостях роботи та успішного супроводу пацієнта, який потребує паліативної допомоги. Пацієнт, який потребує паліативної допомоги, не є приреченим. Він такий самий, як і пацієнт, що не потребує паліативної допомоги, просто потребує уваги в певні моменти, і ключове – додаткових ресурсів та інформування», – пояснює Сергій Коноваленко.
Наразі «Асоціація сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги» спільно з «Медікс Опіка» започатковує дайджест паліативної допомоги, який буде доступний у соціальних мережах і надаватиме актуальну, зрозумілу інформацію про новини у сфері паліативної допомоги, нові можливості тощо.
Фото: «Медікс Опіка»
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 та Закону України №2849-IX від 31.03.2023
Джерело: www.ukrinform.ua