© Getty Images Птахи та ссавці розвинули свої нейронні зв'язки, використовуючи різні типи клітин та в різних ділянках.
Цілком ймовірно, що складні ланцюги нейронів еволюціонували як у птахів, так і у ссавців одночасно та окремо. Обидві групи належать до категорії хребетних. Раніше дослідники вважали, що вони походять від спільного предка. Однак, як зазначає Wired , останні дані свідчать про відсутність тісних зв'язків між цими лініями.
У лютому 2025 року в журналі Science було опубліковано серію наукових статей, присвячених цій темі. Автори, професори кафедри біологічних наук Колумбійського університету, у своїх анотаціях стверджують, що високоінтелектуальні біологічні системи виникали на нашій планеті лише обмежену кількість разів.
«Серед хребетних як ссавці, так і птахи здатні вирішувати складні проблеми, використовувати інструменти та брати участь у складних соціальних взаємодіях. Ці дії залучають кору головного мозку, яка відіграє значну роль у когнітивних функціях», – пояснюється у статті.
Тим не менш, мозок ссавців і птахів демонструє значні відмінності. Ссавці мають більший та складніший мозок, тоді як мозок птахів значно менший та, здається, простіший. Проте вони все ще демонструють подібні нейронні ланцюги.
«Птах з мозком вагою 10 грамів працює майже так само добре, як шимпанзе з мозком вагою 400 грамів», – зазначив дослідник структури мозку Онур Гунтуркун з Рурського університету в Бохумі, Німеччина.
На початку 20-го століття нейроанатоми відкидали птахів як розумних через відсутність у них структури, подібної до неокортексу, який відповідає за мовлення та пізнання. Неокортекс складається з шести шарів нейронів, які отримують сигнали з інших ділянок мозку.
Замість окремих шарів, птахи мають «нечіткі клубки нейронів без чітких меж чи диференціацій», пояснює Фернандо Гарсія-Морено, нейробіолог з Баскського центру неврології в Ачукарро, Іспанія. Раніше вважалося, що ця структурна відмінність заважатиме птахам досягати здібностей, подібних до здібностей ссавців. Однак птахи продемонстрували такі здібності, що спонукало вчених замислитися, чому: як?
Порівняння мозку птахів і ссавців показало, що у птахів є ділянки, побудовані зі складних нейронних ланцюгів, зокрема в задній міжшлуночковій перегородці. Спочатку вважалося, що ці ділянки відповідають виключно за рефлекторні дії, але їхні нейронні зв'язки були схожі на ті, що знаходяться в неокортексі.
Потім дослідники дослідили ембріони ссавців та птахів на різних стадіях розвитку. Їхні результати показали, що неокортекс ссавців та гребінь заднього шлуночка птахів походять з різних ембріональних ділянок.
У нещодавньому дослідженні американські вчені провели секвенування РНК, що дозволило порівняти нейронні ланцюги не лише у повністю розвиненому мозку, але й під час ембріонального росту. Це дозволило їм простежити на клітинному рівні, де в ембріоні клітини почали розмножуватися та їх остаточне розташування у зрілому організмі. Дослідження проводилися на курчатах, мишах та геконах, що призвело до висновку, що хоча зрілі нейронні ланцюги у дорослому мозку виглядають разюче схожими, вони побудовані по-різному, розвинені унікально та розташовані в різних ділянках. Це дослідження підтвердило, що птахи мають власний варіант мозку, здатний до інтелектуальної діяльності.
Крім того, вчені нещодавно виявили, що ворони, подібно до людей, демонструють геометричне мислення — вони можуть розпізнавати форми та класифікувати їх на основі подібності. Це дослідження показує, що здатність розпізнавати геометричні візерунки може бути глибоко вкорінена в еволюційній історії та може бути більш поширеною в тваринному світі, ніж вважалося раніше.
