© NASA Всередині Місяця, як і раніше, спекотно, що робить його сейсмічно активним.
Інтерес до південного полюса Місяця різко зріс минулого року, коли індійська місія «Чандраян-3» здійснила першу успішну м’яку посадку в цьому районі – через кілька днів після того, як російський космічний корабель «Луна-25» розбився, намагаючись здійснити той самий подвиг. Американське космічне агентство NASA обрало цей регіон як місце посадки для своєї місії «Артеміда III», з висадкою астронавтів на поверхню супутника Землі вже в 2026 році. Китай також планує створити там базу.
Однак нове дослідження, що фінансується NASA, б’є на сполох: у міру того, як ядро Місяця поступово остигає і стискається, на його поверхні з’являються складки – як виноград, що зморщується до родзинок, і цей процес провокує «місячні землетруси», які можуть тривати годинами, а також зсуви, пише CNN.
“Це не повинно перешкоджати дослідженню південного полюса Місяця, але просто акцентує увагу на тому, що Місяць є досить небезпечним місцем”, – сказав провідний автор дослідження Томас Уоттерс, старший науковий співробітник Центру Землі Національного музею авіації та космонавтики.
За інформацією вчених, Місяць зменшився приблизно на 150 футів (46 метрів) в окружності за останні кілька мільйонів років – значна цифра з геологічного погляду, але надто маленька, щоб викликати будь-який хвильовий ефект на Землі чи приливні цикли.
«Місяць вважається геологічно мертвим об’єктом, де нічого не відбувалося протягом мільярдів років, але це дуже далеко від істини. Розломи його поверхні дуже молоді, і продовжують з’являтися. Ми дійсно виявили зсуви, які сталися в той час, коли розвідувальний орбітальний апарат NASA (Lunar Reconnaissance Orbiter – LRO) знаходився на орбіті навколо Місяця», – сказав Уоттерс.
LRO, запущений у 2009 році, складає карту поверхні Місяця за допомогою різноманітних інструментів. У новому дослідженні, опублікованому 25 січня The Planetary Science Journal, Уоттерс та його колеги використовували дані, зібрані апаратом, щоб пов’язати потужний місячний землетрус, виявлений за допомогою інструментів, залишених астронавтами “Аполлона” понад 50 років тому, із серією розломів на південному полюсі.
У найсильнішого зареєстрованого «місяцетрусу» магнітуда була 5.0. На Землі це вважалося б помірним, але через нижчу гравітацію Місяця ситуація буде гіршою, зазначають фахівці: «Така тряска може почати розкидати предмети в умовах низького навантаження».
За словами співавтора дослідження та планетолога NASA Рене Вебер, результати дослідження не вплинуть на процес вибору регіону посадки Artemis III, і це пов’язано з масштабами та тривалістю місії: на даний момент важко точно прогнозувати, де саме і з якою силою відбуватимуться наступні струси. Але, швидше за все, вони будуть не сильними і не вплинуть кардинально на роботу астронавтів. У рамках місії планується, що два астронавти проведуть на поверхні Місяця близько тижня.
На думку професора геофізики Техаського університету в Остіні Йосіо Накамури, місяцетруси справді можуть стати проблемою для майбутніх пілотованих десантних місій, і нам необхідно вже зараз збирати якомога більше даних про це явище.
