На Сонці знову сталися потужні спалахи © NASA Можливо планету накриє магнітна буря.
5 травня Сонце випустило найпотужніші спалахи з тих, на які здатна наша зірка. І кожен з них був спрямований таким чином, що суттєво вплинув на Землю, повідомляє Science Alert.
За даними Центру прогнозування космічної погоди NOAA, Сонце випустило спалахи X1.3 та X1.2. Їхнім джерелом став регіон скупчення сонячних плям AR 3663.
Кожен спалах призвів до короткострокового відключення радіозв’язку на Землі. І наслідки могли б бути набагато довгостроковішими, якби спалахи супроводжувалися корональними викидами маси (КВМ).
На щастя, цього не сталося. Але ця інформація не є точною. Метеорологічне бюро Великої Британії зазначає, що жодних явних КВМ, спрямованих на Землю, не спостерігалося. Але є ймовірність того, що КВМ таки був, але був непомітним для вчених.
Зараз на Сонці спостерігається дев’ять регіонів скупчення сонячних плям, між якими розташовано 150 плям. Але регіон AR 3663 – найактивніший. Він виник 30 квітня і вже випустив 14 спалахів М-класу та 3 спалахи Х-класу.
Вчені передбачають, що з цього регіону виникне ще більше спалахів класу M і, можливо, ще один або два спалахи X-класу, перш ніж він повернеться на далеку сторону Сонця, відвернуту від Землі.
Сонячні спалахи – це виверження плазми з поверхні нашої зірки, які викликають перенастроювання ліній магнітного поля над сонячними плямами. Спалахи рентгенівського та ультрафіолетового світла, пов’язані з цими вибухами, можуть вразити іоносферу Землі на освітленій Сонцем стороні, викликаючи тимчасові відключення радіозв’язку.
Іноді такі спалахи супроводжуються КВМ. Це викиди плазми та магнітного поля Сонця. Такі виверження можуть досягати Землі, хоч і рухаються до нашої планети повільніше, ніж спалахи. Але коли вони доходять, наслідки, які вони викликають, відомі як магнітні бурі, є значно суттєвішими.
Коли КВМ досягає Землі, він врізається у магнітосферу планети; це створює електричні струми, які можуть текти через електромережі, викликаючи коливання та відключення електроенергії. Струми, що генеруються на низькій навколоземній орбіті, можуть впливати на супутники, вимагаючи коригування курсу, а також можуть впливати на радіо- та навігаційні сигнали.
Один із яскравих наслідків удару КВМ – полярні сяйва. Вони виникають через взаємодію сонячних частинок із земною магнітосферою та атмосферою, що викликає світіння навколо полюсів планет.
Раніше вчені заявили про те, що сказати напевно, чи настав пік сонячної активності можна лише через сім місяців після його завершення.