© Getty Images Що допомагає тюленям орієнтуватися в каламутній воді?
У Німеччині відбувся цікавий експеримент за участю трьох звичайних тюленів (Phoca vitulina) на ім'я Нік, Лука та Міро, які взяли участь у науковій грі, розробленій для покращення розуміння навігаційних навичок морських ссавців у каламутній воді. Результати показали, що тюлені не лише успішно виконали поставлені завдання, але й продемонстрували свою здатність орієнтуватися в просторі за допомогою зору навіть в умовах, коли людям важко бачити далі кількох сантиметрів. Результати були опубліковані в журналі «Journal of Experimental Biology» .
Дослідження очолила біологіня Фредеріке Ханке з Ростокського університету, Німеччина. Разом зі своєю командою вона розробила серію комп'ютерних симуляцій, які створили середовище з рухомими точками, що імітували берегову лінію, морське дно та поверхню води. Тюленям показували екран, і на основі рухів точок вони мали вказати бажаний напрямок руху – ліворуч чи праворуч – штовхаючи носами відповідну червону кульку. Кожна правильна відповідь винагороджувалася смачними ласощами – шпротами.
«Ми мали на меті визначити, чи можуть тюлені визначати свій напрямок, спостерігаючи за полями оптичного потоку – візуальним візерунком, який з’являється на сітківці, коли тюлень проходить повз видимі об’єкти, включаючи частинки у воді, в межах свого оточення», – пояснює біолог.
Нік і Лука, обидва досвідчені учасники таких експериментів, легко впоралися з грою. Міро, хоча й новачок, також поступово адаптувався. Коли симуляції змінювали напрямок на 2–22 градуси ліворуч або праворуч, тюлені переважно точно визначали напрямок. Дослідники визнали, що помилки траплялися.
«Це живі істоти, а не машини. Помилки, ймовірно, виникають через відволікання або випадкові втрати мотивації», – зазначає Ганке.
Тим не менш, навіть за тьмяного освітлення їм вдавалося орієнтуватися в просторі, використовуючи свій зір та візуальний рух частинок. Вчені підкреслюють, що це явище відображає так званий оптичний потік – зміну зображення на сітківці, коли воно рухається повз об'єкти.
За словами дослідників, це відкриття підтверджує ідею про те, що зір, навіть у каламутних прибережних водах, відіграє значно більшу роль у просторовій орієнтації тюленів, ніж вважалося раніше. Крім того, інтерпретуючи рух води та частинок, тюлені можуть бути здатні оцінювати не лише свій напрямок, але й пройдену відстань. Цей ефект біологи мають намір дослідити в майбутніх дослідженнях.
Нещодавно дослідники виявили, що гігантські амфіподи Alicella gigantea, яких колись вважали рідкісними, насправді населяють майже 60% світового океану . Вони можуть витримувати тиск на глибині понад 7 км і присутні у всіх шести океанічних басейнах.
