Значні атаки на Росію: коли вони відновляться 09.05.2025 12:45 Укрінформ Щоб одночасно виконати кілька сотень дронів, Армія оборони, ймовірно, зібрала як самі БПЛА, так і експертів, здатних їх програмувати.
У ніч на 7 травня українські безпілотники розпочали масштабний наступ на об'єкти російського військово-промислового комплексу. Різні повідомлення з російських офіційних джерел та джерел у Telegram вказують на те, що було задіяно кілька сотень безпілотників, причому російські чиновники визнають це наймасштабнішою атакою Збройних сил України за всю війну. Як наслідок, об'єкт оптоволоконних систем у Саранську, наприклад, був майже змушений припинити роботу. Авіакомпанії Росії скасували та об'єднали рейси через перебої, спричинені атакою безпілотників, що призвело до повного закриття 4 аеропортів. Противник також, як завжди, вжив заходів, здійснивши спільний наступ на житлові райони наших міст. Наступ “шахідів” тривав у деяких регіонах майже 12 годин поспіль. Однак вчора та сьогодні ввечері ми помітили несподіване відносне затишшя та замислилися – чи справді це була поодинока подія з нашого боку?
Той факт, що українська «контрнаступ» виявився відносно успішним, вселяє оптимізм. Ще більш обнадійливими були б прогнози, що такі великі формування безпілотників та ракет регулярно атакуватимуть ворожі тили.
ЧИМ БІЛЬШЕ ДРОНІВ, ТИМ ДАЛІ РОСІЙСЬКІ ЛІТАКИ
Міністерство оборони Росії стверджувало, що їхні системи протиповітряної оборони нібито знищили 524 українських безпілотників за один день. Російський Z-канал у Telegram «Воевода вещает» повідомив про 447 далекобійних безпілотників та ракет. Незважаючи на це, це суттєва цифра. «Досить помітна, особливо враховуючи, що наприкінці минулого року Україна використовувала до 1000 таких пристроїв щомісяця, в середньому лише 30-40 на день», – зазначає авіаційний експерт Богдан Долінце. «Це свідчить про те, що за останні шість місяців рівень виробництва міг значно зрости».
Безпілотник-ракета “Пекло”, представлений у грудні 2024 року. Фото Укрінформу
В результаті було уражено об'єкт волоконно-оптичних систем у Саранську (700 км від кордону), поряд з Конструкторським бюро приладобудування в Тулі. Також було уражено підприємство «Сплав», основний розробник реактивних систем залпового вогню в Російській Федерації. Також було уражено аеродром Шайківка (де розташовані винищувачі Ту-22М3 та сховище ракет) у Калузькій області та авіабазу Кубинка в Московській області (де розміщені винищувачі Су-27 та МіГ-29). Було очевидно, що деякі системи ППО були переміщені для створення оборонного периметра з чотирьох кілець навколо Москви, як зазначив Долінце. «Вони перемістили комплекси ППО з інших міст та об'єктів для параду, що свідчить про пріоритет Путіна над ними», – зазначає Павло Лакійчук, керівник програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI». У деяких повідомленнях навіть йдеться про переміщення з Татарстану.
Цікаво, що, як зазначає авіаційний експерт Костянтин Криволап, було повідомлено про 524 збиті безпілотники. «Звичайно, губернатори зазвичай прикрашають свої звіти — наші експерти вказують, що цифри іноді можуть бути завищені майже вдвічі», — стверджує він. Однак, навіть якщо фактична кількість перевищує 400, враховуючи, що середній коефіцієнт перехоплення становить 80-90% (90%, коли безпека траєкторій польоту невизначена), а ще 10-20% успішно досягають своїх цілей, — це все одно близько п’ятисот безпілотників. «Наслідки полягають у тому, що залишається
Тому що вони справді бояться українських крилатих ракет там, стверджує експерт. Вони знають, що вони в нас є, хоча й не у великій кількості, і визнають складність протидії їм за допомогою власних систем ППО. «Навіть Пермський аеропорт був закритий під час нашої атаки, а він знаходиться за 2200 км від кордону», – пояснює пан Костянтин. «Вони бояться, що він може туди дістатися». Хоча зрозуміло, що дрон не подолає такої відстані, 1800 км – це можливо (з деяким натягом), але не 2500. «Я не розумію концепції такого дрона; він буде схожий на паливний танкер без боєголовки. Наскільки мені відомо, наразі такої моделі немає», – розмірковує експерт. Отже
І навпаки, як зазначає Криволап, засоби ППО були виведені навіть з аеродромів для захисту Москви. Інакше аеродром у Кубинці, де базуються пілотажні групи «Російські витязі» та «Стриж», що мали взяти участь у параді, не постраждав би. «Цей аеродром не є переважно військовим, а радше «великим». Усі визначні «героїчні подвиги» 20-го століття певним чином пов’язані з цим аеродромом», – стверджує Криволап. Як правило, у Шайківці є значна кількість літаків та боєприпасів.
Примітно, що Ту-95 та Ту-10 літали з цього аеродрому аж до бази Біла поблизу Іркутська.
Від околиць Саратова та Кольського півострова до кордону з Монголією
Відстань звідти до Енгельса становить приблизно 4500 км! Однак усі літаки з баз «Оленя», «Енгельс» та «Дягілево» — фактично з європейської частини Російської Федерації — були перебазовані туди (деякі залишилися в «Дягілево»). Схоже, що їх також позбавили можливостей протиповітряної оборони, за словами Костянтина Криволапа. «Після перших ударів по Енгельсу, де дислокувалася стратегічна авіація, літаки перебазували на «Оленю», а тепер на «Білу». З військової точки зору
Лакійчук згадує, що необхідність такого розширеного охоплення вперше обговорювалася у програмній статті Валерія Залужного та Михайла Забродського (командувача Десантно-штурмових військ з 2015 по 2019 рік), написаній навесні 2022 року. Однією з її центральних тез є концепція центру тяжіння війни, який, на думку військових лідерів, слід змістити в бік Російської Федерації або, в ідеалі, на її територію. Вони стверджують, що доки Російська Федерація може досягти Ужа
Источник: www.ukrinform.ua
