Парадні колони в Москві: радянська артилерія в новому обличчі

Парадні колони в Москві: Радянська артилерія в новому обличчі 13.05.2025 09:40 Укрінформ Парад “Перемога” завершився, проте справжнього сюрпризу щодо впровадження нового озброєння не було.

Серед різноманітних боєприпасів, продемонстрованих кремлівським режимом під час травневого параду в Москві, артилерійську систему 2С44 “Гіацинт-К” можна з деякими застереженнями назвати “новою”. Повідомлення про розробку противником нової колісної самохідної гармати, яка розглядається як концептуальне продовження колісної самохідної гармати “Мальва”, що використовується російською армією, почали поширюватися наприкінці 2024 року. До лютого 2025 року нова самохідна гармата була неодноразово “розкрита” пропагандистськими каналами окупантів. З'явилися заяви про те, що нова російська артилерійська гармата набула масового виробництва.

ЩО ТАКЕ «ГІАЦИНТ-К»?

Парад «Перемога» вже пройшов, проте особливого ажіотажу щодо нової зброї не було. По суті, це комплексна модернізація радянської буксируваної гармати, модифікованої під колісне шасі Брянського автомобільного заводу ще з 2010-х років.

2С44 «Гіацинт-К» розроблена як 152-мм колісна самохідна гармата, побудована на шасі БАЗ-6910-027 «Вощина» з колісною формулою 8×8. «Вощина» має кабіну без капота та містку вантажну платформу, придатну для розміщення різних надбудов або корисних вантажів. Довжина машини перевищує 12,4 м, споряджена маса — 18 тонн, а вантажопідйомність — 20 тонн. Шасі оснащене дизельним двигуном ЯМЗ-849 потужністю 500 к.с. з трансмісією, що розподіляє крутний момент на всі колеса. На автомагістралях машина може розвивати швидкість до 80 км/год, а запас ходу — 1000 км (за даними з відкритих джерел).

Нова російська колісна самохідна артилерійська установка використовує ствол від буксируваної гармати 2А36 “Гіацинт-Б”. Важливо зазначити, що гармата 2А36 (у буксируваному варіанті) може похвалитися найбільшою дальністю стрільби (40 км – з активно-реактивним снарядом) серед усіх артилерійських систем цього калібру (152 мм), коли-небудь прийнятих на озброєння СРСР та Росії з середини 20-го століття, поступаючись лише 203-мм САУ 2С7 або “Піон” (47,5 км – з активно-реактивним снарядом).

«Гіацинт-К» являє собою прогрес у проектуванні колісних самохідних гармат у Російській Федерації. Зрозуміло, що бойове застосування самохідної гармати 2С43 «Мальва» вплинуло на цей розвиток подій. У «Гіацинт-К» замість гармати 2А64 «Мальва» використовується ствол 2А36 зі збільшеною зарядною камерою (27 літрів проти 16). Ця модифікація дозволяє збільшити дальність стрільби, але одночасно ускладнює питання сумісності боєприпасів. Наприклад, максимальна дальність стрільби керованого артилерійського снаряда БПЛА «Краснопіль-Д», який має лазерну напівактивну головку самонаведення та осколково-фугасну бойову частину російського виробництва, становить 43 км. Для порівняння, шведська самохідна гармата «Арчер» може запускати керований артилерійський снаряд «Екскалібур» на відстань 60 км.

Крім того, було оголошено, що в «Гіацинт-К» буде інтегрована автоматизована система управління вогнем. Однак експерти припускають, що це нагадує базову автоматизацію, типову для модернізованої радянської артилерії, на відміну від складності, яку можна знайти в сучасних західних системах.

Виробництво стволів для гармат 2А36 у Росії фактично припинилося протягом 1990-х років. Отже, для виробництва “Гіацинт-К” ймовірно, що використовуються існуючі запаси старих стволів. Таким чином, розширення виробництва таких артилерійських систем безпосередньо пов'язане з наявністю радянських запасів стволів.

Крім того, гармата 2А36 несумісна з боєприпасами, призначеними для 2А65 Мста-Б, що створює додаткові логістичні проблеми.

Варто також зазначити, що завдяки використанню посиленої колісної бази “Hyacinth-K” має візуально великий силует. Тому його не можна вважати низькопрофільною мішенню.

Російська самохідна артилерійська система «Гіацинт-К» – це спроба росіян компенсувати значні втрати в самохідній артилерії шляхом створення відносно економічно ефективних моделей з використанням доступних компонентів. Незважаючи на заяви виробників про розширену дальність стрільби, система стикається зі значними обмеженнями щодо масового виробництва та сумісності боєприпасів.

Його фактична ефективність у бойових ситуаціях, особливо з огляду на сучасну тактику контрбатарейної війни та широке використання безпілотників, а також розширення зони ураження (яка простягається до десятків кілометрів по обидва боки лінії зіткнення бойових дій), залишається невизначеною.

Досьє:

► тип: самохідна артилерійська установка;
► калібр: 152 мм;
► дальність стрільби: до 45 км;
► шасі: БАЗ-6910 (8×8);
► екіпаж: 5 осіб;
► розробник: Центральний науково-дослідний інститут «Буревісник» / концерн «Ростех».

Богдан Булава

Парад Пропаганда Військова техніка Війна з Росією

Источник: www.ukrinform.ua

Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *