Російські війська відступають на Півдні, – полковник у відставці розповів про ситуацію

Російські війська відступають на Півдні, – полковник у відставці розповів про ситуацію 3

Росіяни відступають на Півдні / GettyImage

На південному фронті надходять повідомлення про виведення російських сил з певних позицій. Проте такі переміщення не завжди свідчать про втечу чи втрату контролю, адже супротивник може змінювати тактику та передислоковувати війська туди, де бачить кращі можливості.

Полковник ЗСУ у відставці, льотчик-інструктор та військовий аналітик Роман Світан у коментарі для “24 Каналу” зазначив, що на Запорізькому напрямку Росія переходить від наступальних дій до оборонних. За його словами, частину резервів окупанти перекидають на Донеччину, де наразі намагаються посилити тиск.

Росіяни перегруповуються на Запорізькому напрямку

Світан застеріг від надмірно оптимістичних висновків щодо відступу російських військ на Півдні. На його думку, окупанти не залишають цей напрямок, а змінюють підхід до ведення бойових дій. Причинами таких змін стали труднощі з логістикою та зростаючий вплив українських безпілотників, які вже досягають цілей неподалік Азовського узбережжя.

До слова! На Запорізькому та південному напрямках спостерігаються локальні успіхи Сил оборони України, особливо в районі Степногірська та на Олександрівському напрямку. Там тривають бойові дії за витіснення ворога та повернення територій. Окремі ділянки на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей вважаються ключовими для стабілізації лінії фронту. Йдеться про спробу відкинути росіян за природні оборонні рубежі та зміцнити оборону.

Російські війська відступають на Півдні, – полковник у відставці розповів про ситуацію 4

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал до вибраного у Google Додати

Військовий експерт звернув увагу на те, що постачання ресурсів для російських військ на Запорізькому напрямку стає дедалі складнішим. Зокрема, шлях від Ростова до Василівки становить близько 500 кілометрів, і значна частина маршрутів перебуває під загрозою ударів.

Вони зараз переходять в оборонний режим. Тобто не відступили до Ростова, а просто змінюють наступальний режим на оборонний,
– пояснив Світан.

Частину сил росіяни залишають на підготовлених оборонних позиціях, а частину резервів перекидають на інші напрямки. Водночас він не виключив, що після накопичення нових ресурсів окупанти можуть знову перейти до більш активних дій на Запоріжжі.

Для них зараз триває оперативна пауза для накопичення стратегічних резервів перед літньою воєнною кампанією,
– зазначив полковник ЗСУ у запасі.

За його словами, цей процес може тривати ще кілька місяців. Саме тому поточний відступ росіян слід розглядати як перегрупування сил, а не як повну відмову від планів на цьому напрямку.

Донеччина стає пріоритетним напрямком для російських резервів

Поки на Запорізькому напрямку росіяни переходять до оборони, частину оперативно-тактичних резервів вони перекидають на Донеччину. Світан пов’язує це з тим, що саме там окупанти зараз бачать більше шансів для просування.

Світан пояснив, чому відступ росіян на Запорізькому напрямку не є випадковим: дивіться відео

Йдеться передусім про райони Покровська, Слов’янська та Костянтинівки. За його словами, біля Покровська росіяни тримають приблизно 100-тисячне угруповання, а під Слов’янськом – близько 150 тисяч військових. Частина передових груп вже проникає в район Костянтинівки з півдня, південного заходу та сходу. Це створює загрозу не тільки для самого міста, а й для подальшого тиску на Дружківку.

Якщо вони на початку літа вже увійдуть до Костянтинівки та почнуть там діяти, то за три місяці можуть взяти її під повний контроль і витіснити нас,
– пояснив Світан.

Військовий експерт підкреслив, що позитивні новини з одного напрямку не повинні затьмарювати ризики на іншому. Якщо Росія справді концентрує сили на Донеччині, то головною небезпекою стає не сам відступ з певних позицій на Півдні, а те, куди саме перекидають ці підрозділи.

Позитивні звіти можуть приховувати глибшу проблему

Світан порівняв поточну ситуацію з минулорічними помилками, коли окремі успіхи могли маскувати небезпечні процеси на інших ділянках фронту. Він наголосив, що не можна сприймати відступ росіян на Запорізькому напрямку як самодостатню перемогу, якщо водночас погіршується ситуація на Донеччині.

За його словами, саме такий дисбаланс у сприйнятті подій може створити хибне відчуття контролю.

Коли ви чуєте, що ми вибили росіян із Запоріжжя і повернули 649 квадратних кілометрів нашої території, у цей час ми можемо втратити Костянтинівку,
– зауважив військовий експерт.

Він нагадав ситуацію з Покровськом і Мирноградом, коли росіянам вдалося взяти район у напівоточення, поки увага була прикута до інших ділянок фронту. Подібного сценарію не можна допустити під час літньої воєнної кампанії. Позитивні зміни на Півдні важливі, але їх слід оцінювати разом із переміщенням російських резервів.

Це просто переформатування залишків оперативно-тактичних резервів,
– пояснив Світан.

Тому поточні дії росіян на Півдні слід розглядати не як остаточний провал їхніх планів, а як спробу змінити конфігурацію сил. Головне питання зараз полягає в тому, чи вдасться Україні не дати окупантам використати це перегрупування для нового тиску на Донеччині.

Що відомо про останні зміни на фронті?

У ніч на 27 травня 2026 року в окупованому Донецьку пролунала серія вибухів. Місцеві телеграм-канали повідомляли про численні влучання, а “Атеш” відзвітував про удари по російських об’єктах на окупованих територіях Донеччини та Запоріжжя. За цими даними, під удар потрапили польові склади та резервні командні пункти, що змусило окупантів терміново відводити частину ресурсів глибше в тил, ускладнюючи постачання передових підрозділів.

У звіті ISW за 28 травня 2026 року зазначалося, що росіяни продовжують наступальні дії на кількох напрямках, але переважно з обмеженим успіхом. На Сумщині ворог мав локальні просування, на Харківщині та Донеччині тривали бойові дії та спроби проникнення, однак на низці ділянок помітних успіхів він не досяг. Водночас українські сили, за оцінкою аналітиків, досягли просування на Великобурлуцькому та Олександрівському напрямках.

Наприкінці травня 2026 року однією з головних загроз на Донеччині залишається район Костянтинівки. Росіяни тиснуть на місто з півдня і південного заходу, намагаються зламати оборону за допомогою авіабомб та штурмів. Водночас тема можливого наступу з Білорусі знову активно обговорюється в інформаційному просторі. Проте наразі не надано підтверджень формування на білоруському напрямку такого угруповання, яке могло б повторити сценарій 2022 року.

Джерело: www.24tv.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *