- 1 “НРК рятують людей, а ми – ті, хто рятує НРК”: про роботу “Ящера” в “Азові”
- 2 Гра в тетріс або евакуація одразу трьох НРК
- 3 “Куди ставити лайки за роботу?”: про першу евакуацію та НРК-“ветерана”
- 4 Витягали з річки та з-під завалів: як відбувається евакуація НРК?
- 5 “Я полюбив вітер, дощ і сніг”: що враховують бійці під час евакуації НРК?
- 1 “НРК рятують людей, а ми – ті, хто рятує НРК”: про роботу “Ящера” в “Азові”
- 2 Гра в тетріс або евакуація одразу трьох НРК
- 3 “Куди ставити лайки за роботу?”: про першу евакуацію та НРК-“ветерана”
- 4 Витягали з річки та з-під завалів: як відбувається евакуація НРК?
- 5 “Я полюбив вітер, дощ і сніг”: що враховують бійці під час евакуації НРК?
Наземні роботизовані комплекси, які також називають НРК, наразі є надзвичайно важливими для ведення сучасної війни. Вони виступають головним чином як логістичний інструмент, що здатен доставляти продовольство та боєприпаси, а також транспортувати поранених. Звичайно, траплялися випадки, коли НРК брали участь у бойових діях, залучаючись до штурмів або оборонних операцій.
Однак завдань для НРК стає все більше, тоді як кількість одиниць техніки зростає не так стрімко. Тому зростає цінність кожного такого комплексу, який намагаються витягти з небезпечних зон, докладаючи максимум зусиль для продовження терміну його експлуатації. Молодший сержант та командир відділення роти наземних безпілотних систем 12-ї бригади “Азов” НГУ з позивним “Ящер” саме відповідає за транспортування наземних роботизованих комплексів. За його плечима – численні операції з порятунку НРК з болотистої місцевості та водойм, і кожна з них завершилася успішно.
Ми зустрілися з “Ящером” у Добропільському районі та обговорили його діяльність з порятунку роботизованих комплексів, переваги, які технології надають нам сьогодні, та найбільш ризиковані операції. Усі ці теми та багато іншого – в ексклюзивному інтерв’ю для видання “24 Канал”.
Не пропускайте важливі сповіщення Підпишіться на 24 Канал у Telegram Додати “НРК рятують людей, а ми – ті, хто рятує НРК”: про роботу “Ящера” в “Азові”
На сьогоднішній день наземні роботизовані комплекси забезпечують значну частину логістичних потреб. Вони доставляють на позиції продовольство, воду, боєприпаси та медикаменти. Важливо, що це виконується не людиною, а дроном, що виключає прямий ризик для життя бійців.
Раніше доставка на позиції здійснювалася за допомогою броньованих машин. Піхотинці самостійно переносили необхідне спорядження на передову, долаючи значні відстані з важкими вантажами. Зараз під’їхати транспортом майже неможливо. Так само, як і піхотинцям забезпечити себе запасами на тижні чи навіть місяці. Тому завдання забезпечення лягає на підрозділи НРК. Саме тому порятунок пошкоджених комплексів є надзвичайно важливим, адже в майбутньому вони зможуть зберегти людські життя.
Тому “Ящер” та його побратими працюють над порятунком максимальної кількості одиниць техніки, які або застрягають, або зазнають пошкоджень. Часто ця діяльність є ще небезпечнішою, ніж стандартні операції, оскільки іноді техніку доводиться забирати буквально з-під носа противника.
Водночас командир роти зазначає, що його побратими з інших підрозділів іноді вражені масштабом їхньої діяльності.
Люди, які спостерігають за нами з Mavic, часто дивуються, запитують, хто ця група. Друг “Юнкер” (заступник командира відділення НРК, – 24 Канал) пояснює їм, що це наші звичайні хлопці. Майже кожна евакуація стає контентом,
– ділиться “Ящер”.
Командир відділення роти наземних безпілотних систем “Ящер” / Скриншот з відео
Дійсно, іноді операції з евакуації нагадують кадри з бойовиків. Наприклад, спроби вилучення НРК з відкритої місцевості під вогнем ворожих дронів. Або ж евакуація з палаючої посадки, чи порятунок “тонучого” комплексу. Все це не вигадки, а цілком реальні випадки з практики “Ящера”.
За словами бійців, роту, яка займається евакуацією НРК, побратими називають “пожежниками”. Вони, справді, “гасять пожежу”, адже без порятунку техніки логістика зазнає серйозних проблем.
Якщо не буде кому доставляти все необхідне, то ми не зможемо оборонятися. НРК покращують ситуацію, адже це дозволяє не ризикувати побратимами чи цінною технікою, а використовувати дрони,
– підкреслив командир відділення роти наземних безпілотних систем.
Здебільшого група “Ящера” займається евакуацією НРК, але якщо надходить наказ забрати пораненого або загиблого побратима – вони без вагань погоджуються. Вони зазначають, що в такому разі єдиними питаннями будуть “коли” і “куди потрібно їхати”. За період бойових дій було проведено кілька таких евакуацій поранених.
Одна з евакуацій НРК групою “Ящера” / Скриншот з відео
Гра в тетріс або евакуація одразу трьох НРК
Коли “Ящера” запитують про операції, він найперше згадує випадок, коли довелося евакуювати одразу три одиниці НРК. Причому одночасно. Бійці отримали інформацію, що в одного дрона не працює ходова частина. Інший перестав функціонувати з технічних причин, а в третього не помітили пробиті колеса – він застряг. Отже, іншого виходу, крім евакуації всіх трьох одиниць, не було.
Ми виїхали, а там була багнюка, а не ґрунт. Приїхали до першого – витягли. Їдемо далі, а вже треба “грати в тетріс”: одне НРК велике, інше маленьке, усі не помістяться одразу. Ще й погода змінилася, хмари розійшлися. Попри це ми запакували робота. Тоді побачили, що над нами літає ворожий борт, тому почали стріляти,
– пригадав “Ящер”.
Бійці евакуювали два НРК за один раз, потім повернулись за третім / Скриншот з відео
На щастя, вдалося відбитися від ворожих дронів. Бійці успішно евакуювали два НРК і вирушили за третім. На небі не було жодної хмари – несприятлива погода для такого завдання, адже вона ідеально підходить для роботи дронів. Та все ж “Ящеру” з побратимами вдалося забрати й третій комплекс.”Куди ставити лайки за роботу?”: про першу евакуацію та НРК-“ветерана”
Три одиниці техніки вдалося евакуювати зокрема завдяки накопиченому досвіду. Та “Ящер” також пригадав свою першу в житті евакуацію НРК з передової. Це сталося неподалік від лінії зіткнення, біля посадки. Комплекс перекинувся і більше не міг рухатися. Разом з побратимами боєць вирішив забрати його. Хлопці взяли інструменти, щоб відремонтувати дрон на місці.
Йти туди приблизно 10 кілометрів. Ми дивились по карті, що це 4 – 5 кілометрів до ЛБЗ. Коли ми зайшли, то одразу перевернули НРК і затягли його в кущі. Дивимось – те, що я думав, те і зламалося. Сидимо удвох з другом “Медом”. Він мені допомагає. Ми відновили зв’язок, з’єдналися пультом і поїхали назад тією ж посадкою,
– розповів “Ящер”.
Там була позиція побратимів-“бомберів”, тож вони зайшли до них, щоб передати інформацію командуванню, повідомити, що на шляху знайшли ще один менший дрон і теж його заберуть. В один момент “бомбери” попросили допомоги перенести їхню апаратуру. Так бійці зробили ще три “ходки”.
“Ми їдемо далі й бачимо, що мінометники тягнуть на такому возику 120-мм міномет і ще й “трьохсотого”, якого уразило FPV. Вони також попросили нас допомогти: закинули міномет, а самі несли “трьохсотого”, бо ще тоді НРК не були призначені для перевезення поранених. Ми довезли їх до того місця, куди попросили. Вони скинули міномет і пораненого побратима. Хлопці нам подякували, запитали, куди писати відгуки й ставити лайки за таку роботу (сміється)“, – поділився військовий.
Загалом під вечір “Ящер” з побратимом пройшли приблизно 20 кілометрів, але все ж таки евакуювали НРК, і комплекс було відправлено на ремонт.
Цікаво, що цей НРК досі “служить”, хоча його 4 рази евакуювали з різних ділянок фронту. “Ящер” жартує, що це “ветеран”, який пережив пошкодження, застрягання, перевертання, горіння, але щоразу відновлювався і повертався в стрій. Ймовірно, він усвідомлює, скільки ще важливої роботи йому належить виконати.
Витягали з річки та з-під завалів: як відбувається евакуація НРК?
Про евакуації роботизованих комплексів “Ящеру” є що розповісти. Вилучати НРК доводилося і з річки, і з кратера від КАБу, і навіть з-під уламків зруйнованої позиції. Небезпек було чимало, але, понад усе, одного разу дорогою на операцію бійці потрапили в дорожньо-транспортну пригоду.
Це було взимку. Планувалася евакуація. Ми виїхали на ББМці (бойова броньована машина, – 24 Канал). У той день було дуже слизько, тому по всій зоні відповідальності було чути, як перевертаються ББМ, пікапи. У нас був гарний водій, але в іншому авто навпроти – не дуже (усміхається). Ми загальмували, а він на нас просто в лоб влетів,
– пригадав азовець.
Попри це, аварія не стала на заваді місії. Бійці дочекалися сприятливої погоди і знову вирушили евакуювати НРК. До комплексу причепили трос, за який бронемашина і витягла дрон. Цікаво, що дорогою назад військові забрали ще один підбитий НРК. Таким чином, за один день вдалося врятувати одразу два наземні комплекси.
Дещо складнішою була евакуація з-під завалів. НРК мав залишатися на одній з позицій, але згодом ворог почав її активно обстрілювати. Спочатку прилетіли дрони “Молнія”, потім FPV, артилерія. На жаль, на позиції загинув один із побратимів “Ящера”, НРК також залишився там.
Решту хлопців евакуювали, бо вони перемістилися в інше, безпечніше місце. Потім група чекала на відповідні погодні умови, щоб забрати НРК. Потрібні були ідеальні погодні умови для того, щоб туди заїхати, бо все контролюється ворогом.
Ми зробили обліт і побачили, що поруч впав КАБ, а гараж, де стояв НРК, просто “здуло”. Але робот вцілів. Тому виїхали й ніби все було нормально: вітер, хмарно. РЕБи працювали, а радіостанція – ні, тому ми орієнтувалися за всіма факторами, що біля нас. Коли заїхали туди, то почали ще розміновувати позицію, бо там був склад БК,
– пригадав “Ящер”.
Борт вдалося витягнути з-під завалів / Скриншот з відео
Так вдалося витягти той НРК. Коли бійці від’їхали трохи далі від позиції, то у них знову почав працювати Starlink. Вони почули, що у небо навіть підіймали авіацію, яка спостерігала за їхніми діями. Це була справді ризикована операція, яка, на щастя, завершилася успішно.
Втім, цього ж дня військові почули, що ще один НРК заплутався у кущах. Оскільки погода дозволяла, вони знову склали план і вирушили забирати наземний роботизований комплекс.
“Я полюбив вітер, дощ і сніг”: що враховують бійці під час евакуації НРК?
“Ящер” наголошує, що під час планування операції необхідно враховувати всі можливі фактори: чи НРК підбитий, чи застряг, у якій саме місцевості, чи є можливість під’їхати на ББМ. Якщо ні, то чи є можливість використати пікап? А для подолання найкоротших відстаней – використовують квадроцикли.
Але перед усім цим ми створюємо план, що будемо робити, які умови під’їзду, яка погода. За час служби я полюбив вітер, дощ і сніг – будь-яку погоду, яку раніше не любив. Це дуже важливий фактор для порятунку НРК,
– наголосив військовий.
Якщо операція відбувається поблизу лінії бойового зіткнення, то група чекає на відповідні погодні умови. Адже ризикувати особовим складом ніхто не хоче. Боєць жартує, що під час очікування всі вони моляться, щоб НРК не зазнав повторного ураження.
Найближче бійці заходили на 3 кілометри від лінії зіткнення. Тоді був сильний туман, дорогою група підривалася на мінах, вибухових пристроях, але їхня броня все ж витримала. НРК вдалося повернути.
Робота НРК у полі / Фото 12-ї бригади “Азов”
“Найскладнішим виявилося, коли все прогнозується, робиться за планом, а вже на початку операції цей план летить шкереберть. Тоді ми відштовхуємось від того, що відбувається на місці. Таких було декілька місій, коли ми проводили евакуацію в чистому полі. У нас був перший досвід застрягання НРК у ґрунті. Були дощі й, на жаль, через камеру, яка на НРК, ти не бачиш стан ґрунту вночі”, – пояснив “Ящер”.
Кожен борт, як пояснюють самі бійці, є доволі цінним. Тому, хоч їх і доводиться евакуйовувати в складних та небезпечних умовах, брак НРК також становить загрозу – як для тих, хто здійснює логістику, так і для тих, хто її отримує. Тому група “Ящера” продовжує докладати максимум зусиль, аби мінімізувати втрати техніки та рятувати її за будь-яких обставин.
Джерело: www.24tv.ua