Основні тези
- 28 квітня Москва здійснила атаку на Київ ударними дронами, що спричинило вибухи, пошкодження та призвело до жертв.
- Аналітик з питань оборони вважає, що ця атака могла мати ширшу мету, ніж поодинокий удар.
28 квітня, посеред дня, Москва обстріляла Київ ударними безпілотниками, внаслідок чого в кількох районах столиці пролунали вибухи. Система протиповітряної оборони діяла в місті, а після падіння уламків було зафіксовано пошкодження, займання та постраждалих.
Василь Пехньо, військовий експерт, в ефірі “24 Каналу” висловив думку, що така денна повітряна атака навряд чи була випадковою. За його словами, Росія могла прагнути досягти значно ширших цілей, ніж просто завдати одиночного удару по столиці.
Одиночний денний удар міг бути не випадковим
Пехньо не вважає появу російських дронів над Києвом у денний час звичайним явищем.
Зверніть увагу! Удень 28 квітня Росія здійснила нетипову атаку на Київ за допомогою безпілотників, що призвело до вибухів у столиці та роботи ППО. Повітряні сили повідомили про рух БпЛА в напрямку Києва близько 14:06, а вибухи в місті було чутно приблизно о 14:18.
Подібні атаки відрізняються від масованих нальотів, проте надають противнику іншу перевагу: окремому БпЛА легше подолати український повітряний простір, він менш помітний і може виконувати не лише ударні, але й розвідувальні завдання.
Раніше ми спостерігали використання дронів у денний час, зокрема над столицею, коли вони проводили розвідку. Такі випадки мали місце,
– зазначив Пехньо.
Він нагадав, що після подібних розвідувальних місій Росія організовувала комбіновані атаки, використовуючи як дрони, так і ракети. Саме тому він утримався від назви нинішню атаку випадковою, хоча й застеріг від поспішних висновків щодо конкретного сценарію.
Я не хочу зараз голослівно стверджувати, що це може бути підготовчим етапом, але нам слід враховувати, що росіяни будь-якими способами намагаються завдати удару по столиці і не тільки,
– підкреслив військовий аналітик.
За його словами, Росія не відмовилася від наміру чинити тиск на Київ і продовжить шукати для цього різні методи.
Як російські дрони прорвалися до столиці?
Пехньо звернув увагу на те, що російські дрони під час цієї атаки летіли на дуже низькій висоті. Це може свідчити не лише про спробу залишитися непоміченими, а й про використання систем керування типу “mesh”. Йдеться про мережу ретрансляторів і веж, які дозволяють російським БпЛА зберігати керованість на великих відстанях і досягати цілей у місцях, де їх складніше виявити радарами.
У росіян досі існує така опція, як mesh-система для зв’язку дронів, яка забезпечує пряме керування російськими БПЛА по певних об’єктах, куди російський оператор спрямує такий дрон,
– пояснив військовий експерт.
За його словами, такі системи функціонують не лише з окупованих територій Криму, Донецької та Луганської областей.
Довідка! Mesh-система – це комунікаційна мережа, де дрони можуть з’єднуватися один з одним і функціонувати як ретранслятори сигналу. Це дозволяє “Шахеду” не бути прив’язаним до одного наземного каналу або маршруту, а переміщатися через кілька областей і встановлювати зв’язок ближче до цілі через інший літаючий апарат. Для такої конфігурації іноді достатньо навіть одного дрона-ретранслятора. При цьому оператор не керує безпілотником вручну протягом усього польоту, а лише підтверджує ціль на заключному етапі, після чого дрон завершує атаку згідно з попередньо встановленим алгоритмом. Саме завдяки цьому Росія отримує більше можливостей для нетипових атак на віддалені міста.
Для цього Росія також задіює інфраструктуру в Білорусі, зокрема вежі, через які можна ретранслювати сигнал і підтримувати політ дрона аж до столиці.
Завдяки, наприклад, тій же Білорусі та наявності там ретрансляційних веж для російських дронів, стає можливим, зокрема, одиночний доліт БПЛА до столиці в деяких випадках,
– зазначив Пехньо.
Саме низький політ дає таким дронам шанс уникнути виявлення українськими радіолокаційними системами, хоча водночас робить їхню траєкторію менш стабільною і більш небезпечною для житлової забудови.
До речі! Подібну нетипову атаку Росія вже застосовувала 18 березня по Львову, коли до міста фактично долетів один “Шахед”. Тоді авіаційний експерт Анатолій Храпчинський пояснював, що такі атаки можуть відбуватися не через звичайний масований наліт, а завдяки mesh-системі або іншим каналам зв’язку, що дозволяють дрону зберігати керованість на великій відстані.
Нинішня одиночна денна атака на Київ виглядає не як випадковість, а як черговий приклад того, як Росія тестує нестандартні маршрути та методи точкового тиску на великі міста. Такі удари не слід розглядати як одноразовий збій чи імпровізацію, оскільки Росія продовжить шукати шляхи для розвідки та нових атак.
Що відомо про наслідки атаки на Київ 28 квітня?
У Шевченківському районі уламки дрона пошкодили недобудову. За даними ДСНС, постраждали дах і фасад будівлі, а також виникли два невеликих осередки займання. Пожежу ліквідували рятувальники.
Також, у Шевченківському районі після падіння уламків сталося зіткнення двох автомобілів, внаслідок чого постраждала одна людина. Як повідомив Віталій Кличко, в результаті вибуху через падіння БпЛА легковий автомобіль наїхав на пішохода. Потерпілого госпіталізували. Пізніше уламки було виявлено ще в одній локації в цьому ж районі.
У Солом’янському районі уламки дрона впали на територію кладовища. Там загорілося сміття на площі 5 квадратних метрів, пожежу загасили. Медики також надали допомогу ще одному постраждалому саме в цьому районі.
Джерело: www.24tv.ua