Українці вшанували 150-ту річницю Емського указу / Фото Алли Ярової
Саме у цьому населеному пункті російський імператор Олександр II підписав акт, що запровадив повну заборону української мови в усіх сферах, окрім побутової. 30 травня 2026 року українці “відзначили” 150-ту річницю Емського указу, прослухавши твір учня з Конотопа Сумської області Івана Веретенника.
Тому є символічним, що українське слово прозвучало саме в Бад-Емсі. Суспільне надало деталі події.
Як українці “відзначили” 150-ту річницю Емського указу?
Доцентка кафедри журналістики та філології Сумського державного університету Алла Ярова повідомила, що до Бад-Емса прибули українські емігранти з різних куточків Німеччини. Науковиця зазначила, що всі вони були одягнені у вишиванки та спілкувалися українською. Алла Ярова назвала це тріумфом української ідеї.
Під час пікніка, організованого кафедрою журналістики та філології Сумського державного університету, вона прочитала есе “Чому мова має значення?” учня 10 класу Конотопського ліцею “Лідер” Івана Веретенника, який є автором для газети навчального закладу “Інтерсвіт”. Ця робота здобула перемогу на фестивалі шкільних видань “Медіасвіт веде у Всесвіт”.
Читайте більше перевірених новин Додайте 24 Канал до обраних джерел у Google Додати
На жаль, автор твору не зміг бути присутнім. Його роботу зачитали діти, які були змушені покинути Україну та виїхати до Німеччини через війну. В есе Іван розповідав, що виховувався у Хуторі-Михайлівському, розташованому за 7 кілометрів від Росії.
Повномасштабна війна спонукала хлопця переглянути своє ставлення до мови. До 2022 року він вважав її чимось офіційним, красивим, але відстороненим.
Я почав глибше усвідомлювати, що мова – це ціла пам’ять, це ціла культура, це ціла історія нашого народу. І головне, що це – самоідентифікація. І коли країна переживає війну, то кожне слово набуває зовсім іншої ваги,
– поділився Іван Веретенник з журналістами.
Фестиваль “Медіасвіт веде у Всесвіт” кафедра журналістики та філології СумДУ проводить протягом кількох років. За словами Алли Ярової, його мета – заохотити молодих журналістів досліджувати тему через особисті та локальні матеріали.
Для мене особисто ця мова — це і щит, і кордон моєї культури, моєї ідентичності,
– пише десятикласник у своїй роботі.
Доцентка зазначила, що твір Івана змінив хід зустрічі. Люди почали ділитися власними історіями. Вони зізнавалися, що українське слово завжди жило всередині них, у їхніх думках. Однак публічний простір, у якому вони перебували, диктував інше.
Що трапилось у Бад-Емсі 150 років тому?
У другій половині ХІХ століття Російська імперія активізувала політику русифікації та лінгвоциду, яку застосовувала на окупованих територіях. Українська культура стала однією з жертв російського шовінізму.
У 1963 році міністр внутрішніх справ Росії Петро Валуєв видав документ, відомий як “Валуєвський циркуляр”. У ньому йдеться про заборону друкування наукових, навчальних та релігійних книг українською мовою.
Жодної особливої малоросійської (так в Російській імперії називали українську – 24 Канал) мови не було, немає й бути не може,
– було зазначено в документі.
А через 13 років, у 1876 році, імператор Олександр II видав указ у німецькому курортному містечку Бадд-Емсі, спрямований на повне витіснення української мови з усіх сфер, окрім побуту. Цей документ став одним із численних елементів послідовної політики Російської імперії, що тривала з часів правління Петра І, з метою обмеження української культури.
Емський акт забороняв публікацію художніх творів (навіть тексти пісень), написаних чи перекладених українською мовою, а також імпорт надрукованих за кордоном українських книг до Російської імперії. Крім того, заборонялися театральні вистави українською мовою, концерти з українськими піснями та публічні читання текстів.
Джерело: www.24tv.ua