Республіка Китай (Тайвань) отримала першу партію з 38 танків M1A2T Abrams, виготовлених в рамках окремого контракту для тайванської армії. До цього моменту Тайвань отримував танки аж у 1994 році, коли придбавав у США певну кількість відносно нових M60, тому отримання “Абрамсів” для острівної республіки – безумовно видатна подія.
По цій події портал The War Zone (TWZ) видав доволі показову публікацію, після осмислення якої одразу виникає ідея, що “Абрамс” краще одразу називати “важким танком”, і саме з цього ракурсу оцінювати його характеристики та недоліки.
Читайте також: Південна Африка досі їздить на танках Olifant, зроблених з “Центуріонів” 1950-х років, і це насправді показово
Чому саме так – ми від Defense Express окреслимо нижче за текстом. Але для старту окреслимо, що у випадку з поняттям “важкий танк” маємо на увазі всі аспекти, тобто що мова про захищену та важку машину, яка може використовуватись скоріше у виключних випадках, як наприклад маневрена оборона або ж завдання вирішального удару для прориву ворожої оборони.
Так от, в самій публікації від The War Zone зазначається зокрема те, що є одразу кілька варіантів по тому, як саме буде розподілена ось ця партія в 38 танків M1A2T Abrams – або усі з них будуть доставлені в навчальний центр Командування бронетанкової підготовки армії Республіки Китай, або ж що для навчальних цілей буде зарезервовано лише 10 машин, а інші будуть направлені у стройові підрозділи, розміщені на півночі острова Тайвань.
Танки M1A2T Abrams в кількості 108 машин Тайвань замовив у липні 2019 року, тобто на поставку першої партії довелось чекати п’ять років, у 2025 має надійти ще 42 танки, інші 28 – уже в 2026 році. M1A2T Abrams для Тайваню вцілому еквівалентний варіанту M1A2 SEPv3, але відрізняється формою башти та змінами в системі живлення та у системі управління вогнем.
Вивантаження M1A2T Abrams, фото – Міноборони Республіки Китай (Тайвань)
А от далі картина в згаданій вище публікації викладається так. З однієї сторони, отримання M1A2T Abrams є дуже важливим для армії Тайваню (Республіки Китай), котра із танків до цього моменту мала типи танків, які зараз складно назвати сучасними – M60 та CM-11 (“гібрид” з баштою від M48 та шасі від M60), а до 2022 року використовувала навіть легкі танки M41A3 Walker Bulldog, отримані ще у 1958 році.
Але з іншої сторони, “Абрамс” мовляв має багато недоліків, як то складність обслуговування, значна маса, яка ускладнює прохід по грунтам або непідготовленим дорогам, та “ймовірно мала адаптованість” до ведення вуличних боїв. Тому, як далі наполягають автори TWZ, Тайваню (Республіка Китай) краще було б придбати новітній легкий танк від США M10 Booker.н
Однак на цьому тлі виникає одразу два логічні питання – як самі тайванські військові оцінюють характеристики “Абрамса”, та чи були в них взагалі інші альтернативи по купівлі нових танків, аніж Abrams від США.
Тайванський CM-11, ілюстративне фото з відкритих джерел
Ну й окрім того, слід зауважити, що разом з отриманням “Абрамсів” армії Республіки Китай не декларує намір відмовлятись від інших наявних танків (200 M60A3, 450 CM-11 та 100 M41 за даними The Military Balance 2024). Тобто з цього буквально випливає, що в рамках побудови оборони проти переважаючого ворога військові Тайваню збираються покладатись одразу на кілька різних типів танків, які відрізняються між собою зокрема масою та маневреністю.
На цьому тлі цілком доцільно пригадати історію й про те, що Румунія замовила 54 Abrams, а тепер там кажуть, що ці танки для вирішального удару й треба додаткові типи, тобто і тут мова про по суті повернення до розподілу типів танків за класифікацією.
Тому загалом й виникає ідея про те, що “Абрамс” було б доцільно одразу називати “важким танком”, і саме з цього ракурсу виносити оцінку якостям цієї машини.
Читайте також: Куба досі має кілька сотень Т-62 і навіть ПТ-76, яким уже 60 років, а Домінікана – M41 Корейської війни
