Пам'яті старшого солдата, гранатометника Богдана Крохмаля (позивний «Бул») Хвилина мовчання 21.05.2025 09:00 Укрінформ Він уявляв собі майбутнє, де його діти процвітатимуть у звільненій Україні
Богдан народився 23 травня 2000 року в Червонограді Львівської області. Його родичі описують його як добродушну, але трохи бешкетну дитину. Він захоплювався футболом і боксом і був завзятим уболівальником ФК «Карпати». У підлітковому віці він також займався народними танцями.
Після здобуття середньої освіти Богдан вступив до Львівського коледжу транспортної інфраструктури при Національному університеті «Львівська політехніка». Після його завершення він здобув ще один ступінь заочно у Дніпровському професійному коледжі залізничного транспорту та транспортної інфраструктури. Однак, він працював у сфері роздрібної торгівлі побутовою технікою.
На початку повномасштабного російського вторгнення Богдан разом зі своїми друзями займався волонтерством, допомагаючи переміщеним особам, а також знаходив і доставляв транспортні засоби для військових. Його дружина Юлія розповіла, що він мав сильне бажання вступити до армії з самого початку вторгнення. Однак його мобілізували лише у січні 2023 року.
У війську він став частиною 33-ї окремої механізованої бригади, виконуючи звання старшого солдата та навідника мінометного взводу. Спочатку дислокувався на запорізькому напрямку, а згодом взяв на себе оборонні обов'язки в Донецькій області.
Юлія згадує, що її партнер мав оптимістичний настрій, був відомий своїм гострим почуттям гумору та був досить товариським. Щодо своєї служби він сказав: «Я тут для того, щоб ви могли жити там у мирі».
«Хоча він не був командиром свого мінометного підрозділу, а лише старшим навідником, він часто брав відповідальність на себе. Щоразу, коли він та його товариші оцінювали нові позиції, Богдан завжди брав на себе ініціативу», – згадує вона.
На жаль, 15 лютого 2024 року солдат загинув внаслідок вогню ворожої артилерії під час бойових дій у Костянтинівці Донецької області. «Буль» та його товариші опинилися під завалами зруйнованої вибухом будівлі. Майже чотири місяці його вважали зниклим безвісти. Весь цей час його дружина та родина зверталися до начальства з проханням дізнатися про стан справ Богдана. Однак, через складні обставини в Костянтинівці, їм вдалося знайти його тіло та повернути родині лише у травні. Захиснику було лише 23 роки…
Богдана Крохмаля поховали на Алеї Героїв у селі Бендюга, що поблизу Червонограда.
Після смерті коханого, з яким вона починала будувати життя, але не мала можливості насолоджуватися шлюбом, Юлія відкрила кав'ярню «Булка» на його честь. Вона також організувала низку поминальних заходів у рідному місті та ініціювала петицію про присвоєння Богдану звання Героя.
Його було нагороджено знаком «Ветеран війни» та посмертно нагороджено відзнакою «Загиблий герой» від 33-ї мотострілецької бригади, а також присвоєно звання «Почесний житель міста Червоноград».
У Богдана залишилися дружина, батьки та молодший брат.
Вічна пам'ять Герою!
Фото: сторінка Юлії Ткачук у Facebook
Львівська область Війна пам'яті Війна з Росією Хвилина мовчання
Источник: www.ukrinform.ua
