Виробництво у РФ “Шахедів” під назвою “Герань-2” продовжує віддалятись від оригінальної іранської конструкції Shahed-136 при цьому у бік ще більшого здешевлення. Про це говорить аналіз уламків далекобійних дронів збитих за останній час.
Зокрема, як стало відомо Defense Express з власних джерел, зміни були внесені у двигун, який і так не відрізняється високою вартістю, бо MD550 (який є копією німецького Limbach L550E) є двотактним двигуном потужністю 50 к.с. Але він був спрощений і на них вже не встановлюють стартер та маховик.
Читайте також: Разом із “Штурмовим корпусом” КНДР на фронт відправила заступника начальника Генштабу: що це може значити
Спрощений MD550 для Shahed-136
Для порівняння наведемо фото оригінального двигуна, який використовувався раніше:
Оригінальний MD550 для Shahed-136
Враховуючи те, що самі двигуни здебільшого виробляються у Китаї, це означає, що РФ замовляє їх саме у такій комплектації за спеціальними замовленнями. Також це дозволяє знизити вартість одинці, закуповувати більше двигунів і збирати більше “шахедів”.
Окрім того, загалом помічено спрощення багатьох елементів оригінальної іранської конструкції Shahed-136 з метою спростити та скоротити виробничі цикли. І це на додачу до вже минулих змін, які були внесені під час локалізації виробництва іранського дрона у РФ на потужностях “Алабуги”, коли був замінений матеріал корпусу, електронні компоненти та бойова частина.
Виробництво Shahed-136 у РФ
Варто також нагадати, що попри оцінки вартості цього дрона у межах 40-50 тисяч доларів, у реальності його ціна була у рази вища та становила при масовому виробництві 193 тисяч доларів за один Shahed-136. Водночас вочевидь у РФ намагаються за рахунок таких рішень досягти ще нижчих цін.
Необхідно враховувати, що РФ постійно масштабує виробництво цих дронів. І на рівні вересня 2024 року російське виробництво у “Алабузі”, що у Татарстані, досягло показника у 6000 Shahed-136 на 1 рік раніше плану. За даними західних аналітиків пікові показники можуть сягати до 600-800 одиниць.
А станом на початок 2024 року щомісячне виробництво оцінювалось у ГУР МОУ на рівні 330-350 Shahed-136. Але цей показник залежав від отримання комплектуючих, в першу чергу, від китайських постачальників.
Читайте також: Українські воїни надихнулися американським комплексом ЗРК Avenger та власноруч модернізували Stinger