© depositphotos.com/VadimVasenin Павло Ковтонюк наголошує на важливості прозорого визначення послуг, які медичні заклади можуть запропонувати в рамках визначеного бюджету.
Наразі люди, які потрапляють до лікарні, часто відчувають потребу купувати власні ліки, як зазначено в в інтерв’ю « Сім років НСЗУ: чому українці досі платять за «безкоштовне »» екс-заступник голови МОЗ, співзасновник Українського центру здоров’я (УЦЗ) Павло Ковтонюк поговорив із редактором відділу суспільства Аллою Котляр .
«Справді. Лікарняна служба існує. Це включає в себе ліки. Пацієнтам потрібні деякі ліки, які вводять внутрішньовенно або у формі таблеток тощо. Ці ліки можуть бути дорогими. До реформи держава підтримувала лікарні — охоплювала приміщення та забезпечувала скромні зарплати персоналу, і це все. Інші аспекти догляду, особливо ті, що стосувалися ліків і передового обладнання під час госпіталізації, зазвичай фінансувалися за рахунок пацієнта зі своєї кишені», – пояснив Ковтонюк на запитання, чи пацієнти досі часто купують собі ліки через специфікації.
Експерт уточнив, що коли Національна служба здоров’я України почала закуповувати послуги, вона зіткнулася з проблемою: тариф не міг відображати лише зарплати лікарів і комунальні послуги для медзакладів. Також потрібно було врахувати ліки та складне обладнання. Однак включення обох значно підвищить ціну тарифу. Крім того, це накладало б обмеження на те, які медичні заклади могли б отримати відповідні послуги.
“У 2021 році, коли лікарні стали частиною програми медичних гарантій, було прийнято рішення про забезпечення лікарень ліками. Це означало укладення договорів з усіма лікарнями на постачання ліків у міру їх надходження. Відповідно, пацієнти все ще змушені самі купувати ліки”, – уточнив Ковтонюк.
Згідно з дослідженням Health Index , з 2021 по 2023 рік чітко простежуються позитивні тенденції щодо фінансових внесків пацієнтів за послуги лікарів. Зокрема, пацієнти стали значно менше вкладатися лікарям «під стіл». Тим не менш, вони витрачали і витрачають значні кошти на ліки. У 2023 році 89,5% госпіталізованих пацієнтів оплачували ліки зі своєї кишені.
«Це для мене говорить про те, що лікарні стали помітно більш підзвітними. За рахунок фінансування НСЗУ вони дають майже адекватну компенсацію за роботу лікарів, але все одно направляють пацієнтів за ліками в аптеку. Таким чином зараз лікарням вдається надавати послуги пацієнтам», – додав експерт.
Так, Ковтонюк наголосив на необхідності чітко повідомити, які послуги можна надавати в рамках наявного бюджету, переконавшись, що в тариф включено все – і ліки, і МРТ, і томограф, і лінійні прискорювачі.
“Тоді ми маємо розглянути: які лікарні насправді можуть надати нам такі послуги, і хто має до всього цього доступ? Якщо не всі лікарні можуть запропонувати ці послуги, деякі неминуче не витримають. Це складний план і складні рішення, які потрібно приймати, інакше нам знову доведеться покривати ці витрати з кишені пацієнтів”, – підсумував Ковтонюк.
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) зазнала значного розвитку з моменту свого заснування — від стартапу до наріжного каменю фінансування медичних послуг. Проте, за словами Павла Ковтонюка, незважаючи на помітний прогрес, організація все ще стикається з великою кількістю невирішених питань . Двома головними проблемами експерт називає неоднозначність медичних послуг і відсутність систематичного укладання договорів. Водночас Ковтонюк розглядає інтеграцію національних лікарень у єдину медичну структуру як позитивну, так і негативну подію .
