Рамштайн-27: обіцянки про рекордні мільярди та нову коаліцію РЕБ 11.04.2025 19:48 Укрінформ Що конкретно Україна отримає після наступної зустрічі союзників — підсумовуємо
Квітневий Рамштайнський саміт, 27-й за рахунком, знову об’єднав головних учасників міжнародної підтримки України. 11 квітня під співголовуванням британця Джона Хілі та німця Бориса Пісторіуса, підкреслюючи посилену роль Європи, союзники зустрілися з українською делегацією на чолі з Рустемом Умеровим. Президент Володимир Зеленський і міністр оборони США Піт Гегсет взяли віртуальну участь, а присутність генерального секретаря НАТО разом із високопоставленим дипломатом ЄС надала цій зустрічі ще більшого значення. Основна увага була зосереджена на задоволенні нагальних потреб Києва, особливо щодо ППО. Отже, які були результати?
Ключові заяви учасників: об'єднання зусиль та європейське лідерство
Аналіз важливих заяв, зроблених під час зустрічі, показує колективне розуміння ситуації та необхідних дій. Учасники Ramstein одностайні: підтримка України має не лише зберігатися, а й суттєво зростати.
Міністр оборони України Рустем Умеров висловив зважений оптимізм щодо майбутньої підтримки, підкресливши, що 2025 рік очікується рекордним за обсягами допомоги. Він наголосив на цілісному підході: «Були проведені дискусії з кожною країною, а також двосторонні зустрічі, де ми отримали підтримку в оборонно-промисловому секторі, спільних ініціативах, передачі інтелектуальної власності та спільних інвестиціях». Пріоритети залишаються незмінними: ППО, ракети, артилерія, боєприпаси, бронетехніка. Важливим досягненням, за словами Умерова, є просування в налагодженні виробництва систем протиповітряної оборони в Україні, хоча конкретика приховується з міркувань безпеки. Визнаючи непохитну роль США як «основного партнера як для України, так і для Європи в цілому», український міністр також відзначив зміну уваги Вашингтона: «з приходом нової адміністрації США повідомили нам, що, окрім Європи та України, їхня увага також поширюватиметься на Азійсько-Тихоокеанський регіон». Це геополітичне перегрупування об’єктивно покладає більшу відповідальність на європейських союзників, і таке почуття відображено у зауваженнях співголів зустрічі.
Міністр оборони Великої Британії Джон Хілі підтвердив масштаби мобілізованих ресурсів, оголосивши про нові зобов’язання у розмірі 21 мільярда євро — «історичне збільшення фінансування для України». Він підкреслив безпрецедентний внесок своєї країни (4,5 мільярда фунтів стерлінгів цього року) і вказав на значні тактичні зміни на полі бою, де перевага безпілотників стає вирішальним фактором. «За нашими оцінками, від 60 до 70 відсотків втрат на полі бою пов’язані з безпілотниками», — заявив Хілі, наголошуючи на необхідності адаптації до цих нових обставин. Британський міністр також різко розкритикував позицію Росії щодо мирних переговорів, нагадавши про відхилення Кремлем мирної пропозиції президента Трампа: «Путін стверджував, що хоче миру, але відкидав повне припинення вогню… він продовжує перешкоджати та відкладати переговори… його війська продовжують бомбардувати Україну». У цьому контексті Джілі підтримав ідею досягнення «миру через силу», підкресливши необхідність забезпечення Україні якнайсильнішої позиції.
Його німецький колега Борис Пісторіус також наголосив на особливому обов’язку європейців. Він заявив, що «нашою метою є і має залишатися відновлення миру, свободи та безпеки на всьому європейському континенті». Він стверджував, що цієї мети неможливо досягти без міцної України, здатної до самооборони. “Для мене абсолютно зрозуміло, що нам потрібно зберегти військовоздатну Україну, яка потребує нашої підтримки. Тільки тоді ми зможемо прокласти шлях до мирного вирішення”, – наголосив Пісторіус, запевнивши, що курс Берліна залишатиметься непохитним. Ця позиція тісно збігається з коментарями інших учасників, таких як міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, який зауважив: «Якщо ми хочемо, щоб Україна мала сильнішу позицію за столом переговорів, важливо зміцнити її на полі бою».
Зустріч у форматі «Рамштайн».
Верховний представник ЄС Кайя Каллас додала свій внесок у цей наратив, надавши статистику щодо участі ЄС: країни-члени вже виділили понад 23 мільярди євро військової допомоги цього року, перевищивши показники минулого року. Проте вона визнала: «нам потрібно зробити ще більше». У цьому контексті Каллас вказав на повну відсутність миролюбних ознак з боку Москви, яка, навпаки, продовжує ескалацію та атакує мирне населення.
Нова коаліція EW: вирішення проблеми дронів
Важливим практичним результатом 27-ї зустрічі стало офіційне створення нової, дев’ятої Коаліції можливостей — Коаліції з радіоелектронної боротьби (РЕБ). Ініціатором цієї ініціативи, що об’єднує 11 держав, у тому числі й Україну, виступила Німеччина. Оголошуючи про створення коаліції, міністр Пісторіус описав РЕБ як «дуже важливу та все більш життєво важливу сферу», яка включає захист власних комунікацій і протидію ворожим системам.
Створення такої коаліції виходить за рамки простого формального жесту; він служить стратегічною відповіддю на поле бою, що розвивається. У середовищі, де дрони стали вирішальним фактором, як зазначив Джон Джілі, здатність ефективно протистояти їм, захищати канали зв’язку та управління, а також порушувати системи електронної боротьби противника стає важливою.
Як зазначив Рустем Умеров, «РЕБ є найважливішим елементом сучасної війни». Без дієвого «електронного щита» сучасні військові частини виявляються викритими. Створення коаліції, яка займатиметься закупівлею обладнання, підготовкою спеціалістів і розробкою доктрин, є логічною відповіддю на технологічні виклики війни. Здатність «глушити» ворожі безпілотники, перешкоджати контролю військ противника та захищати власні системи може стати асиметричною перевагою, яка змінює динаміку на певних фронтах. Мета коаліції не лише задовольнити нагальні потреби, але й «закласти основу для довгострокового посилення цих спроможностей» свідчить про те, що партнери визнають тривалий характер конфлікту та необхідність культивувати стійкий український потенціал.
Яку конкретно допомогу Україна отримає від партнерів?
Загальні нові зобов’язання в розмірі 21 мільярда євро, оголошені Джоном Хілі, є переконливим сигналом. Не менш важливими є конкретні пакети допомоги, оголошені країнами-учасницями, які демонструють, що ці обіцянки перетворюються на відчутну підтримку.
Велика Британія: на додаток до річного бюджету в 4,5 мільярда фунтів стерлінгів, Лондон виділяє 350 мільйонів фунтів стерлінгів на першочергові потреби. Цей пакет включає в себе радари, протитанкові міни, «сотні тисяч безпілотників» — визнаючи їхню важливість — і фінансування ремонту обладнання (150 мільйонів фунтів стерлінгів), спрямоване на
Источник: www.ukrinform.ua
