Через інтенсивні обстріли Києва станції метро переповнені громадянами. Чому підземка не може задіювати вагони, що перебувають на коліях та в тунелях, як додаткові укриття під час повітряної тривоги?
Метро у Києві використовують, як укриття / © ТСН
Після кожної масштабної ракетної атаки Російської Федерації на Київ, на станціях столичної підземки збирається все більше людей, що шукають порятунку від ворожих балістичних ракет та безпілотників. Особливо багато мешканців міста прибуває до підземних сховищ, коли влада заздалегідь інформує про небезпеку — десятки людей формуються біля входів до метро ще задовго до закінчення роботи станцій.
У режимі сховища в Києві функціонує 46 підземних станцій. Якщо в ніч на 2 липня підземка надала прихисток понад 52 тисячам осіб, то під час масованої атаки у ніч на 30 липня — вже 56 тисячам.
На станціях спостерігається значна кількість людей: громадяни прибувають з великими надувними матрацами, наметами та займають найкращі місця. Ті, хто прийшов пізніше, змушені розміщуватися на сходах та власних складаних стільцях або розстеляти каремати. А тим, кому зовсім не вистачило місця, доводиться лягати біля турнікетів або у підземному переході поряд зі станцією, і навіть між скляними вхідними дверима, які в нічний час зачинені.
У метро під час тривоги
Часто між відвідувачами виникають суперечки через габаритні речі та домашніх тварин. Конфлікти виникають через те, що люди лежать і сидять практично один на одному.
Чому метрополітен не дозволяє залишати вагони біля платформ
Мережею поширюються чутки, що посадовці нібито розглядають можливість під час тривоги залишати біля платформ станцій вагони метро: відкриті вагони можуть служити місцем для додаткового розміщення людей. Таким чином, на кожній станції автоматично збільшиться кількість місць для укриття киян.
Станція метро «Позняки» у ніч проти 30 липня / © ТСН
Проте, в Київському метрополітені пояснюють, що використання станційних колій для розміщення рухомого складу з метою тимчасового перебування громадян є неможливим. Це суперечить Правилам технічної експлуатації (ПТЕ) метрополітенів України.
«Відповідно до вимог пункту 1 глави 2 „Ремонт споруд і пристроїв“ розділу XI „Огляд споруд і пристроїв. Їх ремонт“ ПТЕ, ремонт штучних споруд, колії, контактної рейки, пристроїв сигналізації, централізації, блокування (СЦБ), зв’язку, електропостачання, електромеханічного господарства та інших пристроїв на перегонах, з’єднувальних вітках і станціях повинен здійснюватися, як правило, в нічний час після закінчення руху електропоїздів і зняття напруги з контактної рейки (у період нічного „вікна“). А роботи, що перешкоджають пропуску поїздів, проводяться лише після закриття відповідної колії для їх руху», — пояснює ТСН.ua заступник начальника КП «Київський метрополітен» Дмитро Пінчук.
Він додає, що згідно з вимогами пунктів 2 та 5 глави 9 «Основні вимоги до організації руху господарських поїздів» розділу XIX «Рух поїздів» ПТЕ, рух господарських поїздів головними коліями та з’єднувальними вітками дозволяється саме в нічний період — як правило, після закінчення руху електропоїздів. При цьому всі господарські поїзди, що працюють на лінії вночі, повинні прибути на місце відстою або звільнити головні колії та колії з’єднувальних віток до подачі напруги на контактну рейку.
Платформа станції метро вщент заповнена людьми
Таким чином, нічне технологічне «вікно» є єдиним часовим ресурсом, в межах якого одночасно виконуються регламентні огляди й ремонт колії, контактної рейки, пристроїв СЦБ, зв’язку, електропостачання, ескалаторного та інженерно-технічного обладнання, а також здійснюється рух спеціального господарського рухомого складу (колієвимірювальних, дефектоскопних вагонів/візків, вантажопідйомних механізмів, господарських поїздів тощо), необхідного для виконання цих робіт.
«Розміщення поїздів на станційних коліях для тимчасового перебування населення в зазначений період унеможливлює виконання регламентних робіт, обов’язкових для забезпечення безпеки руху поїздів на лініях метрополітену, прохід і роботу господарського рухомого складу цими ж коліями», — зазначає посадовець.
Крім того, для перевезення пасажирів на рухомому складі, що був у відстої, відповідно до вимог Правил поточного ремонту і технічного обслуговування моторвагонного рухомого складу метрополітенів, необхідно виконати ретельний технічний огляд.
«Приймання рухомого складу перед початком руху поїздів здійснюється машиністом електропоїзда безпосередньо на місці відстою за відсутності людей у салонах вагонів. Невиконання цих робіт або відмова від нічного технологічного „вікна“ суттєво впливає на забезпечення безпеки руху поїздів та надійність пасажирських перевезень», — наголошує Дмитро Пінчук.
Метро під час ракетних ударів / © ТСН
Чи будуть ховати людей у тунелях?
Якщо російські обстріли посиляться, у столичній підземці справді може стати ще більш людним. Проте, метрополітен наразі не повідомляє, чи планує розміщувати людей у тунелях станцій.
«Питання щодо використання тунелів для потреб цивільного захисту в особливий період передбачено планувальними заходами цивільного захисту для КП „Київський метрополітен“, які віднесені до державної таємниці відповідно до вимог статті 1.12.3 розділу ІІ Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Центрального управління СБУ», — пояснює заступник начальника Київського метрополітену.
Метро / © ТСН
Разом з тим, метрополітен нагадує, що офіційним місцем для укриття населення є платформа станції.
«Для більш комфортного перебування необхідно мати із собою теплі речі, ковдру, каремат, пляшку води та індивідуальні ліки. У разі потреби допомоги — персонал станції під час повітряної тривоги в обов’язковому порядку перебуває в пасажирській зоні та надає всю необхідну допомогу», — резюмують на підприємстві.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати