В Україні День Героїв відзначається щорічно 23 травня на знак вшанування тих, хто боровся за свободу та незалежність нашої країни протягом усієї її історії. Цей день служить моментом роздумів та вдячності всім людям, які віддали своє життя за батьківщину, а також тим, хто продовжує цю боротьбу в сьогоденні.
ВІДЕО ДНЯ
Відзначення Дня Героїв в Україні зазвичай починається з поминальних служб та молитов у церквах, присвячених вшануванню загиблих захисників. У містах відбуваються церемонії покладання квітів до пам'ятників, могил солдатів та меморіалів Небесній Сотні та тим, хто захищався від російської агресії.
Зокрема, у Львові проходить традиційний Марш Героїв із національними прапорами та портретами як загиблих, так і живих учасників визвольного руху. Подібні пам'ятні заходи також проводяться в Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку та інших містах.
День Героїв України – історія свята
Ідея цього свята виникла серед українських націоналістів. Формально День Героїв був заснований у 1941 році резолюцією Другого Великого Збору Організації Українських Націоналістів.
РЕКЛАМА
Спочатку його називали Днем Героїв Революції та призначили святкувати 23 травня. Ця дата знаменує річницю вбивства в 1938 році в Роттердамі одного з лідерів українського визвольного руху, полковника Євгена Коновальця, агентом НКВС. Важливо також зазначити, що інші видатні діячі української боротьби — Симон Петлюра та Микола Міхновський — також загинули в травні. Таким чином, останній місяць весни став значущим для вшанування героїв визвольних зусиль.
Навіть за заборони, запровадженої радянською владою, свято зберігалося в діаспорі, а з початку 1990-х років його почали відкрито святкувати в Україні, особливо в її західних регіонах.
День Героїв України досі не є державним святом
Станом на 2025 рік День Героїв України ще не отримав статусу офіційного державного свята, тобто він не був затверджений законом чи указом президента. Однак з 2014 року, після початку російської окупації українських територій, його все частіше визнають та відзначають.
РЕКЛАМА
«Тоді нас були тисячі, а тепер мільйони»
У День Героїв 93-річного політв'язня та тернополянина Ігоря Олещука було удостоєно престижного звання Командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
«За значне виконання обов’язків, пов’язаних з організацією, проведенням, підготовкою та підтримкою Руху Опору, Ігорю Володимировичу Олещуку нагороджується почесним знаком Командира ССО «Вовча зграя» за його жертовність та неоціненний внесок під час опору окупаційним військам», – повідомили в ССО.
Ігор Олещук з гумором зауважив, що він може «стати зарозумілим у старості». Він також закликав інших приєднатися до Руху Опору московським окупантам у відео, яким поділився ССО.
Він витримав муки КДБ, шахти Воркути, продовжує працювати в Музеї політв'язнів.
У відео, опублікованому SSO, ми бачимо фрагменти розповіді 94-річного громадського діяча Ігоря Андрійовича Олещука, колишнього політв'язня та члена підпілля ОУН, відомого під псевдонімом «Грушко».
РЕКЛАМА
На відео видно товсті бетонні стіни будівлі, в якій колись розміщувалося обласне управління КДБ. У її підвалах «КДБ» побудувало 28 камер для попереднього ув’язнення. Ігор Олещук розповідає про свою підпільну роботу з УПА, тортури, яких він зазнав під вартою КДБ, суворі реалії шахт Воркути та свій спротив радянському режиму в першому в Україні історико-меморіальному музеї політв’язнів, який він допоміг створити на місці колишнього слідчого ізолятора КДБ як нагадування майбутнім поколінням про ті темні часи.
У віці лише 17 років Олещука заарештували за допомогу повстанцям. Він зазнав тортур і отримав 25 років ув'язнення у в'язниці суворого режиму. Після смерті Сталіна його вирок було пом'якшено до 8 років. Проте, навіть після звільнення, радянська влада постійно переслідувала його та викликала на допити.
«Для того, щоб наша нація була міцною, вкрай важливо, щоб наші еліти залишалися єдними та діяли спільно. Столітня боротьба за українську державу триває. Вона ніколи не припинялася. Для українців життєво важливо об’єднатися як нація в цій боротьбі», – заявив Ігор Олещук в інтерв’ю Укрінформу.
Варто зазначити, що Рух Опору – це підрозділ у складі Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, який організовує мережу опору російській окупації. Він об’єднує різні форми боротьби, включаючи як активну військову участь, так і ненасильницький опір. Його основи були закладені після окупації Криму у 2014 році, а Рух Опору був офіційно визнаний в українському законодавстві у 2021 році.
