Наша спадщина 20.06.2026 08:00 Укрінформ Про елемент нематеріальної культурної спадщини Донеччини – приготування козацького борщу з кропивою, що побутує в селі Стародубівка
Український борщ у 2022 році був включений до переліку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це рішення є особливо важливим, адже було ухвалене під час повномасштабної війни, коли Росія ставить собі за мету знищити українську націю, історію, культуру.
Існує багато варіацій цієї традиційної страви, і одна з них – козацький борщ з кропивою. Його батьківщина – село Стародубівка Мангуської селищної громади Маріупольського району, що на тимчасово окупованій території. Рецепт борщу залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки зусиллям переселенців та носіїв традицій.
СЕЛО З КОЗАЦЬКИМИ ДУБАМИ
Стародубівку заснували у 1830 році дунайські козаки, а в 1831–1864 роках тут функціонувала станиця Стародубівська в Азовському козацькому війську.
– Після знищення Запорізької Січі козаки спочатку знайшли притулок за Дунаєм, а згодом повернулися на рідні землі та оселилися в приазовських степах, на березі річки Каратиш. Вони зберігали традиції та культуру своїх предків, – розповідає директорка комунального закладу «Мангуська публічна бібліотека» Ірина Сарбей.
Вона пригадує, як під час однієї з етнографічних експедицій досліджували традиції, фольклор та побут мешканців Стародубівки. Один зі старожилів поділився історією, яку почув від своєї бабусі, яка прожила 105 років. Вона розповідала, що жолуді з дубів, які росли біля Запорізької Січі, спочатку козаки перевезли за Дунай, а насіння з тих дубів потрапило до села Стародубівки. У цьому селі виросли три дуби, два з яких колись зрубали для будівництва ферми. Дерево, що залишилося, росте й досі, і його називають козацьким.
– Можливо, саме через ці козацькі дуби й назвали село Стародубівкою, адже до 1920 року воно іменувалося Каратиш, – зауважує дослідниця.
«ЗГІДНО З ПОВІР’ЯМ, КОЖНА ПОРЦІЯ ТАКОЇ СТРАВИ ОЗДОРОВЛЮЄ»
За словами Сарбей, у Стародубівці готували переважно страви української кухні, і однією з улюблених був борщ із кропивою. Його варили з весни до 11 липня, оскільки, згідно з повір’ям, у цей період кропива має цілющі властивості.
Для приготування козацького борщу обирають м’ясо птиці – перепілки, дикої качки або домашньої курки. Нарізають шматочками, обсмажують на пательні, кладуть у казан чи каструлю та заливають холодною водою – щоб вийшов насичений, смачний бульйон. Додають нарізану картоплю, цибулю.
Приготування козацького борщу з кропиви на VII Регіональному молодіжному форумі – наметовий табір «Змінимо країну разом. Вільні та незалежні»
– Щоб борщ був ситнішим, до бульйону додають також цілу картоплину, яку потім, коли звариться, розминають. Для насиченішого аромату та смаку роблять засмажку з моркви та цибулі. Додають сіль, перець, за бажанням – томати. І головний складник цього цілющого борщу – дрібненько нарізане листя кропиви. Його кладуть, коли картопля майже готова. Це надає страві як смаку, так і користі, – розповідає пані Ірина.
Вона зазначає, що до кропиви можна додати і щавель. Неодмінним інгредієнтом борщу є нарізані варені курячі яйця. Після цього страву тримають на вогні ще кілька хвилин, щоб смаки поєдналися. Подають зі сметаною.
Дослідниця наголошує, що здавна існувала традиція, пов’язана з приготуванням козацького борщу з кропивою: для оздоровлення організму слід з’їсти 12 порцій цієї страви за сезон, до вже згаданого 11 липня.
– Згідно з повір’ям, кожна порція такого борщу оздоровлює, і люди намагалися використовувати цю можливість. Адже кропива – лікарська рослина, – додає пані Ірина.
Так, кропива – справжня скарбниця вітамінів та корисних елементів. До її хімічного складу входять вітамін С, що сприяє зміцненню імунітету, вітамін А (ретинол), який стимулює роботу нирок та печінки, вітамін Е (токоферол), що нормалізує стан шкіри та волосся, і вітамін D, який має регенеруючі та кровоспинні властивості. Крім того, містяться вітаміни групи В, які покращують сон, зміцнюють нервову систему і нормалізують стан організму, а також каротиноїди, що покращують зір. У кропиві зосереджені такі елементи, як хлорофіл, цинк, мідь, кальцій, калій та інші, необхідні організму.
За словами дослідниці, молоду кропиву також сушили та зберігали, щоб восени й взимку додавати до борщу та супів. Однак висушену кропиву слід додавати до страви аж наприкінці приготування – лише довести до кипіння й одразу зняти з вогню, щоб рослина не втратила корисних властивостей.
«ДО 11 ЛИПНЯ ЩЕ Є ЧАС ЗВАРИТИ БОРЩ ІЗ КРОПИВОЮ»
Ірина Сарбей зазначає, що попри всі виклики часу та той факт, що село перебуває під тимчасовою окупацією, рецепт козацького борщу з кропивою залишається невід’ємною частиною кулінарної культури регіону і продовжує жити завдяки носіям традицій – нащадкам українських козаків.
– Для збереження кулінарної спадщини – козацького борщу з кропивою – ми налагоджуємо зв’язки між мешканцями громади, які через війну перебувають у різних куточках України та за кордоном, – зазначає пані Ірина.
За її словами, обміну досвідом серед носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини Донеччини сприяють онлайн-зустрічі, круглі столи, фестивалі.
– У 2024 році на Дніпропетровщині відбувся VII Регіональний молодіжний форум, від кожної громади була команда, наша молодь представила традицію приготування козацького борщу. Готували на вогні, як колись козаки, і всіх пригощали, – каже дослідниця.
Вона додає, що на майстер-класах молодь навчають готувати страви за старовинними рецептами, щоб зберегти зв’язок із минулим, повернути переселенцям відчуття дому.
– Люди, які покинули рідні домівки через російську агресію, коли смакують ці знайомі з дитинства страви, зі сльозами на очах кажуть, що це ніби повертає їх додому. А такі відчуття надзвичайно цінні, – каже пані Ірина.
Підсумовуючи свою розповідь про козацький борщ, вона нагадує, що поки кропива ще молода, до 11 липня є час зварити український борщ за цим рецептом, щоб зміцнити свій організм. І запевняє, що козацьку традицію, яка століттями зберігала здоров’я та духовний зв’язок поколінь, українці обов’язково й надалі передаватимуть своїм нащадкам.
Укрінформ проводить власне дослідження нашого спільного надбання – об’єктів Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Першими, ще у 2012 році, до нього були внесені такі традиційні ремесла, як створення косівської мальованої кераміки, кролевецьке переборне ткацтво, опішнянська кераміка та петриківський розпис. Відтоді до них додалися характерні для різних регіонів нашої країни обряди, пісні й танці, музичні інструменти, страви й напої, звичаї святкувань і поминань… Національний перелік постійно поповнюється.
Донеччина Історія Козак Культурна спадщина Маріуполь ЮНЕСКО Село Борщ
Джерело: www.ukrinform.ua