PR
Боротьба з корупцією – популярна тема в Україні. Часом здається, що корупцією переймаються всі – від чиновників у високих кабінетах до людей у щоденному спілкуванні та соцмережах.
Але на практиці існує «парадокс таксиста»: як у багатьох країнах, українські водії критикують корупцію, але дають хабарі, щоб уникнути штрафів. Люди зазвичай більш схильні до корупції, коли вважають її поширеним явищем.
Виникає питання: як створити коло доброчесності, у якому зниження рівня корупції призводить до підвищення довіри, що далі знижає корупцію?
Організації по цілому світі, незалежно від сфери їх діяльності, докладають значних зусиль для удосконалення своїх систем «комплаєнсу», що забезпечують дотримання політик, правил і законів.
Комплаєнс спрямований на протидію корупції та іншим неправомірним діям. Щоб побудувати систему комплаєнсу, бажано почати з простих та практичних кроків.
Заклади вищої освіти повинні передусім проаналізувати власну систему управління:
- які існують політики та процедури;
- чи університет їх дотримується;
- як приймаються та виконуються рішення;
- як керівництво отримує інформацію про діяльність університету.
Чи знає менеджмент що реально відбувається в закладі вищої освіти? Чи втілюються в життя прийняті рішення та стандарти? Побудова системи комплаєнсу починається з ефективної системи управління. Система управління є фундаментом організації, а не показовим «проставлянням галочок».
Окрім формальних систем управління, комплаєнс передбачає створення відповідної культури, у якій кожен член університетської спільноти намагається діяти правильно і етично. Кожен повинен брати на себе відповідальність за порушення та вирішення етичних питань, не розраховуючи, що за етику відповідатимуть інші. Культура доброчесності – це чисте повітря, котре позитивно впливає на етичне здоров’я університету.
Антикорупційний комплаєнс став невідʼємною частиною діяльності університетів у всьому світі. Тому відбулось дослідження антикорупційних практик іноземних університетів, і на їх основі було сформульовано рекомендації, які допоможуть українським закладам вищої освіти побудувати свою систему комплаєнсу.
Організаційна структура
Університет повинен мати організаційну структуру, засновану на моделі трьох ліній захисту, яка включає власників ризиків, комплаєнс і аудит. Уповноважений з комплаєнсу повинен регулярно звітувати перед керівництвом університету та комітетом або радою з наглядовою функцією, а також повинен періодично зустрічатися з робочою групою представників підрозділів.
Незалежна функція аудиту повинна перевіряти дотримання університетом політики та процедур і звітувати перед комітетом або радою з наглядовою функцією. Керівництво університету та підрозділів повинні задавати «тон зверху», щоб підкреслити прихильність університету антикорупційним ініціативам та культурі комплаєнсу.
Оцінка ризиків, збір інформації та моніторинг
Університет повинен провести оцінку ризиків, щоб визначити пріоритети та розробити план комплаєнсу та управління ризиками. Оцінку ризиків слід оновлювати як періодично, так і коли відбувається тригерна подія, наприклад, коли університет розгортає нову програму або змінює свою організаційну структуру.
Університет має збирати інформацію про існуючу корупцію з метою оцінки ризиків. Моніторинг спільнотою можна використовувати для залучення членів університетської спільноти до постійного моніторингу діяльності університету.
Стандарти та санкції за порушення правил
Кодекс поведінки має визначати обов’язки членів університетської спільноти. Університет повинен мати чіткі методи повідомлення про потенційну неправомірну поведінку та надійний захист викривачів.
Слід розкривати потенційні конфлікти інтересів. Університет має серйозно сприймати зобов’язання розслідувати та карати неправомірну поведінку.
Навчання, тренінги та підвищення обізнаності
Університет повинен забезпечувати антикорупційне навчання та тренінги для студентів, викладачів і персоналу, що має включати навчання щодо кодексу поведінки.
Також університет може провести інформаційну кампанію для реклами своїх антикорупційних зусиль, щоб створити стимул до руху на початку ініціативи.
Оптимізація процесів
Університет повинен мати методи відстеження своєї фінансової діяльності, включаючи потоки коштів, щоб запобігати та виявляти фінансові порушення та помилки.
Використання інформаційних технологій і комп’ютеризація процесів може допомогти мінімізувати можливості для корупції та покращити ведення записів і даних.
Академічна доброчесність
Університет повинен розробити комплексний план сприяння академічній доброчесності, щоб мінімізувати плагіат, списування та хабарництво.
Побудова доброчесного університету – це невпинна робота, а не одноразовий проєкт. Викорінити корупцію та неправомірну поведінку з будь-якої установи неможливо раз і назавжди. Проте цілком реально побудувати інституцію, у якій випадки неправомірної поведінки є поодиноким явищем, а не системною проблемою.
Дискусія про корупцію у вищій освіті часто ведеться у негативних формулюваннях: «анти-корупція», «протидія корупції» та «боротьба з корупцією». Але ці зусилля можна сформулювати позитивно – як зусилля з побудови доброчесного університету, яким можуть пишатися викладачі, працівники та студенти.
Источник: osvita.ua
