Усвідомленість: Як розвинути уважність учнів за допомогою ігрових технік
Ці три театральні вправи допоможуть учням навчитися слухати, дихати та бути тут і зараз, роблячи процес цікавим та захопливим.
Усвідомленість – це практика зосередження на теперішньому моменті без осуду, що є також ключовим елементом імпровізації. Тому усвідомленість та театр – ідеальне поєднання.
Усвідомленість може запропонувати багато переваг дітям та підліткам: дослідження пов’язують її зі зменшенням тривожності та стресу, покращенням концентрації та розвитком креативності. Мені подобається впроваджувати принципи усвідомленості практично та весело – це не обов’язково має бути статична практика.
Три запропоновані тут ігри взяті з моєї книги “Драматичні ігри для усвідомленості та емоційного здоров’я”. Вони були випробувані в моєму класі та підходять для учнів віком від 6 до 16 років.
Усвідомлено/Неусвідомлено
Спочатку запитайте учнів, що, на їхню думку, означає усвідомленість, а потім дайте коротке визначення. Мені подобається пояснювати усвідомленість як перебування тут і зараз: якщо ви йдете, ви присутні у своєму кроці; якщо ви їсте яблуко, ви усвідомлюєте процес його споживання.
Навпаки, неусвідомленість – це коли ви не зосереджені на тому, що робите. Наприклад, ви миєте посуд, але ваш розум деінде; ви не відчуваєте температури води чи предмета в руках.
Попросіть учнів зобразити дію, наприклад, випікання торта. Спочатку – неусвідомлено, з борошном, яйцями та цукром усюди. Потім – усвідомлено, повністю занурюючись у кожну уявну дію. Ось список дій, які ви можете спробувати розіграти разом. За командою “усвідомлено” та “неусвідомлено” для кожної дії, виділяйте приблизно 30 секунд.
- Миття посуду
- Чищення зубів
- Купання слона
- Їсти сендвіч
- Грати в теніс
- Нарізати овочі
- Готувати магічне зілля в казані
- Розчісувати єдинорога
Ви можете попросити учнів запропонувати власні ідеї для виконання.
Далі можна розвинути цю тему за допомогою імпровізації. Створіть ситуацію для двох персонажів: один усвідомлений, а інший – ні. Наприклад, два кухарі на кухні ресторану: один зосереджений, а інший – ні. Наявність двох протилежностей може створити чудову комічну ситуацію.
Імпровізація “Зроби вдих”
Для цієї вправи ви будете називати стресові ситуації, а учні їх розігруватимуть. Почніть з пояснення задуму та попросіть учнів знайти місце в кімнаті. Коли ви скажете “Дихай”, учні повинні припинити те, що роблять, зосередити всю свою енергію на двох довгих, повільних вдихах, а потім повернутися до своєї діяльності. Почніть із фрази на кшталт: “Уявіть, що ви складаєте складний іспит з історії”. Приблизно через 20 секунд скажіть: “А тепер дихайте. Зосередьте всю увагу на двох вдихах”. Дайте їм близько 10 секунд для дихання, потім скажіть їм повернутися до іспиту. Ще через 10 секунд назвіть нову стресову ситуацію (але нічого надто інтенсивного – не варто нагадувати учням про реальні травматичні переживання). Ось кілька ідей:
- Ви вчитеся водити машину, а позаду вас зібрався величезний затор.
- Ви збираєтеся співати перед сотнями людей.
- Ви воротар під час фінального матчу Чемпіонату світу з футболу, і призначено пенальті.
- Ви перша людина, яку відправляють на Марс, і сьогодні день старту.
Краще не приймати пропозицій від класу для цієї вправи, оскільки учні можуть запропонувати щось недоречне.
Після завершення гри поясніть учням, що вони можуть використовувати цей інструмент будь-де, і що навіть один повільний вдих може допомогти їм заспокоїтися. Зазначте, що іноді невелика пауза може вберегти нас від того, щоб сказати чи зробити щось, про що ми пізніше можемо пошкодувати.
Глибоке слухання
Вміння добре слухати – це вправа на усвідомленість, де увага спрямована на іншу людину. Поясніть, що глибоке слухання – це один із найбільших подарунків, який ви можете зробити другові або навіть незнайомій людині. Корисно навести приклади неуважного слухання, такі як недружня мова тіла, перебивання, вихід з розмови на півслові та поспішні висновки щодо того, що говорить співрозмовник.
Потім наведіть приклади хорошого слухання: виявлення зацікавленості в тому, що говорить інша людина, надання їй часу завершити думку, постановка запитань у відповідь на її слова та терплячість, якщо вона говорить довго.
Попросіть учнів об’єднатися в пари та вигадати двох персонажів – наприклад, пекар та його учень, доглядач метеликів та друг, пілот та стюардеса тощо. Одна людина розповідає про щось, що її цікавить, а інша практикує навички уважного слухання.
Через кілька хвилин попросіть слухача вдавати незацікавленість. Дайте гравцям близько хвилини для цієї вправи, а потім попросіть учнів помінятися ролями: слухач стає оповідачем, а оповідач – слухачем. Вони можуть вибрати нових персонажів, якщо захочуть. Дозвольте слухачеві зіграти як зацікавлену, так і незацікавлену роль. Після цього попросіть учнів поділитися з класом своїми відчуттями, коли до них ставилися уважно, а коли – ні.
Як розширення цієї вправи, ви можете попросити учнів об’єднатися в пари або трійки та розіграти коротку сценку про когось, хто погано слухає.
Сподіваюся, ці ігри принесуть спокій та грайливість у ваш клас, і допоможуть учням побачити, що усвідомленість – це не щось окреме від повсякденного життя. Кілька хвилин усвідомленої гри можуть змінити енергетику цілої кімнати, показавши учням, що теперішній момент завжди доступний для них.