Що таке – “я рахую”? / Мagnific. Ілюстративне фото
Ймовірно, кожен хоча б раз чув вислів “Я гадаю, що…”. Для багатьох це стало звичною фразою, проте саме навколо цього словосполучення вже багато років точаться мовні суперечки.
Чому російський вислів “я счітаю” не стосується вираження власної думки, і в яких ситуаціях його можна перекласти дослівно, розповідаємо з посиланням на філологиню Світлану Чернишову.
Не “рахувати”, а “вважати”: коли ці слова не можна плутати
Цей вислів, хоч як прикро, є однією з найпоширеніших помилок, якої припускаються не лише в побутовій мові, а й у публічному просторі.
“Я лічу, що це некоректно”, “Лічу, він має рацію”, “Як ти лічиш?” – такі фрази можна почути досить часто. Проте вони не відповідають правилам української літературної мови.
Мовознавці наголошують: дієслово “рахувати” в українській мові насамперед означає лічити, визначати кількість, вести облік, виконувати обчислення. Наприклад:
- “перераховувати кошти”;
- “лічити до десяти”;
- “підраховувати витрати”;
- “відлічувати дні”.
Чому ж так часто використовують “я рахую”? Мовознавці пояснюють це впливом російської мови, де дієслово “считать” – багатозначне. Зокрема, має два значення: “лічити” і “вважати”. В українській мові ці значення розмежовані різними словами.
Коли йдеться про власне судження, думку, переконання чи оцінку, коректно вживати дієслово “вважати”.
- “Я вважаю, що це слушне рішення.”
- “Вона дотримується думки, що потрібно зачекати.”
- “Як ти гадати?”
- “Багато науковців дотримуються думки, що…”
Саме таку норму подають сучасні словники української мови. Дієслово “вважати” означає мати певну думку про когось або щось, оцінювати, визнавати.
Крім того, маємо ще низку синонімів, які допоможуть звучати ще виразніше:
- гадати,
- міркувати,
- думати,
- мислити,
- переконаний,
- певен.
Як замінити “счітаю”: дивіться відео
Водночас у словниках можна знайти значення дієслова “рахувати” – “уважати, вважати”. Це історичне значення існувало в українській мові й трапляється в класичній літературі.
А мовознавиця радить як перекласти речення без калькувань, де використовують слово “считать”:
-
Считать возможным – Визнати можливим.
-
Считать своим долгом – Визнавати своїм обов’язком.
-
Я к вам на счет лечения – Я до вас стосовно лікування.
-
Это не в счет – Це не враховується.
-
Жить за чужой счет – Жити коштом інших.
-
В конечном счете – Зрештою, врешті-решт.
Тож замість висловів “Я рахую, що…”, “Як ти рахуєш?” краще сказати: “Я вважаю, що…”, “Як ти гадати?”. Таке слововживання є точнішим і багатшим.