18% випускників початкової школи у 2024 році не досягли фундаментального порогу володіння читанням. Майже кожен п’ятий четвертокласник має проблеми з розумінням прочитаного, визначенням головної думки тексту або визначенням місця чітко сформульованої інформації.
Про це свідчать результати Всеукраїнського зовнішнього оцінювання якості початкової освіти у 2024 році «Навчання в умовах кризи: читацька, математична та природничо-наукова компетентності випускників початкової школи».
Зокрема, 17,7% випускників початкової школи у 2024 році не досягли навіть базового рівня читацької компетентності.
В УЦОЯО зазначають, що таке зниження рівня навичок читання не є новим: у 2018 році 17,5% випускників початкової школи досягли високого рівня, у 2021 році цей показник впав до 14,9%, а до 2024 року він ще знизився до 13,5%.
І навпаки, зріс відсоток найслабших читачів: з 13,2% у 2018 році до 17,9% у 2021 році та 17,7% у 2024 році.
За даними УЦОЯО, причинами такого зниження показників читання є спільний вплив пандемії та масштабного конфлікту.
«За таких обставин, особливо під час дистанційного навчання, багато учнів початкових класів могли втратити інтерес до читання, який зазвичай розвивають вчителі початкових класів у звичайних навчальних умовах», — йдеться у звіті.
З точки зору гендерних відмінностей, дівчата незмінно демонструють вищий рівень навичок читання, ніж їхні колеги-чоловіки.
Хоча розрив у балах між хлопчиками та дівчатками скорочується, це скорочення відображає зниження читацьких здібностей дівчат, а не покращення навичок читання хлопчиків, оскільки загальний рівень читання обох статей зменшився.
UCEQA зазначив, що зниження продуктивності найчастіше спостерігається в складніших видах читання, таких як аналіз, оцінка, інтеграція та інтерпретація інформації.
«Учням стає дедалі складніше виконувати завдання, які вимагають вилучення інформації з тексту або надання вичерпних відповідей. Це підкреслює необхідність активізації зусиль, спрямованих на активізацію цих навичок під час навчання читанню. Крім того, виховання аналітичного та критичного мислення учнів потребує більш методичного та системного підходу», – підкреслюють автори звіту.
ЗАВАНТАЖИТИ ЗВІТ
Телеграм канал Освіта.ua.
Источник: osvita.ua