Стійкий до фунгіцидних препаратів грибок Candida auris володіє унікальним механізмом, що сприяє його заселенню на шкірі. Відкриття вчених може надати підказки для розробки нових методів боротьби з цим небезпечним збудником.
Штам Candida auris. Фото: Бібліотека зображень у сфері громадського здоров’я (PHIL) Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) під ідентифікаційним номером #21796
Резистентний до ліків грибок Candida auris має здатність тривало перебувати на поверхні шкіри людини, а при ослабленні захисних сил організму — призводити до серйозних інфекційних процесів. Дослідники з’ясували, який механізм дозволяє цьому патогену уникати природної оборони тіла та міцно закріплюватися у волосяних цибулинах.
Про це інформувало видання Gizmodo, посилаючись на публікацію науковців Каліфорнійського університету в Сан-Франциско (UCSF).
Чим небезпечний грибок Candida auris
Вперше грибок Candida auris було ідентифіковано у 2009 році з вуха пацієнта в Японії. З того часу цей мікроорганізм став значною проблемою для систем охорони здоров’я. Однією з ключових причин є його здатність розвивати стійкість до протигрибкових медикаментів. Зокрема, науковці зафіксували штами, які не реагують на всі наявні класи таких лікарських засобів.
Небезпека C. auris також полягає в його здатності тривалий час існувати на шкірі здорової людини без проявів симптомів. Для більшості носіїв це не має негативних наслідків. Однак у осіб зі зниженим імунітетом цей грибок може викликати тяжкі системні інфекції.
Крім того, носії можуть сприяти поширенню C. auris у лікарняних закладах та установах тривалого догляду. Передача можлива як при прямому контакті, так і через заражені поверхні чи медичне обладнання.
Для того, щоб зрозуміти, чому грибок настільки ефективно виживає на шкірі, дослідники провели лабораторні експерименти та дослідження на щурах. Поведінку C. auris вони порівняли з Candida albicans — спорідненим грибком, який також здатен викликати інфекції, але значно гірше колонізує шкірні покриви.
Грибок знайшов «схованку» у волосяних фолікулах
Науковці встановили, що C. auris активно заселяє волосяні фолікули. Водночас він ініціює нетипову реакцію імунної системи.
Так, у відповідь на C. albicans організм щурів виробляв більшу кількість інтерлейкіну-17 (IL-17) — білка, важливого для захисту від грибкових інвазій. Проте, у випадку з C. auris, переважало вивільнення інтерферону-гамма, який здебільшого бере участь у захисті організму від вірусних агентів.
Дослідники з’ясували, що така імунна відповідь призводила до зниження продукції IL-17 і одночасно сповільнювала процес оновлення клітин у волосяних фолікулах. Це створювало сприятливе середовище для тривалого персистування C. auris на шкірі.
Подальші експериментальні дослідження допомогли науковцям зрозуміти, що грибок модифікує структуру своєї зовнішньої клітинної оболонки, виставляючи назовні більшу кількість хітину — стійкої молекули, характерної для грибів.
Провідний автор дослідження, дерматолог і професор UCSF Дін Меррілл пояснив, що C. auris адаптується до умов поверхні шкіри та змінює локальну імунну реакцію, що дозволяє йому довше залишатися на шкірі та у волосяних фолікулах.
«Наше дослідження допомагає зрозуміти, чому після колонізації шкіри C. auris буває так складно позбутися: грибок відчуває сигнали з навколишнього середовища шкіри та реагує, перебудовуючи себе таким чином, що це сприяє виживанню, включаючи модифікацію локальної імунної відповіді для стимулювання його збереження в шкірі та волосяних фолікулах», — зазначив професор.
Як відкриття може допомогти у боротьбі з Candida auris
Науковці зазначають, що для переважної більшості людей присутність C. auris на шкірі сама по собі не є серйозною загрозою. Водночас інфекції, спричинені цим грибком, хоча й залишаються відносно рідкісними, фіксуються дедалі частіше.
Якщо висновки команди отримають підтвердження в подальших дослідженнях, зокрема з участю людей, вони можуть сприяти кращому розумінню специфіки C. auris та його здатності до виживання на шкірних покривах. Наразі науковці також працюють над розробкою нових протигрибкових препаратів та вакцин для лікування або профілактики інвазивних грибкових інфекцій.
Дослідники UCSF сподіваються, що їхня праця допоможе знайти й інші шляхи протидії C. auris. Зокрема, отримані дані можуть вказати на нові потенційні мішені для методів, спрямованих на очищення шкіри від грибка та запобігання його розповсюдженню.
Одним із можливих напрямків може стати вплив на місцеву імунну відповідь шкіри, щоб C. auris більше не міг використовувати її для власного виживання. Крім того, подальше вивчення грибка може допомогти науковцям зрозуміти, як не допустити його переходу від відносно безпечного носійства на шкірі до небезпечної та резистентної до ліків інфекції.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, яка морська риба найчастіше може містити паразитів, чим вони небезпечні та як правильно готувати рибу, щоб знизити ризик зараження.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні Надіслати