Цьогорічні літні протести в Україні зібрали не лише людей, які виступали за повернення на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Більшість учасників мітингів називали й інші цілі: продовження урядових технологічних та антикорупційних реформ, посилення боєздатності армії, пояснення кадрових рішень та діалог влади із суспільством.
Таких висновків дійшли дослідники незалежної аналітичної платформи “Вокс Україна”.
Опитування проводили онлайн за допомогою платформи LimeSurvey у два етапи. Загалом дослідили думку 508 респондентів. Анкету поширювали через соцмережі, групи, студентські чати та особисті сторінки дослідників, тому вибірка, ймовірно, зміщена в бік молодших та активніших учасників протестів.
Цього року переважну більшість опитаних становили кияни (51,8%) та мешканці Київської області (16,1%). Отже, понад 70% виходили на протест саме в Києві, хоча були й учасники з інших міст – Луцька (6,5%), Черкас (5,4%), Львова (5,2%).
Серед цьогорічних протестувальників більше жінок і молоді, ніж серед респондентів торішнього опитування: 68,9% проти 56,7% у 2025 році. Медіанний вік знизився з 27 до 25 років. Це сталося через більшу частку повнолітніх респондентів до 24 років (49,8% проти 40,4%) та удвічі меншу частку людей від 35 років (12,6% проти 27,7%).
Більшість опитаних, як і торік, працювали чи навчалися. Військовослужбовців серед опитаних було 0,6% проти 2,6% минулого року.
Понад половина (59,7%) брали участь у торішніх протестах. Більше людей на мітинги спонукали вийти заклики медіа, блогерів та протестних спільнот: 57,1% проти 50,3% минулого року. Водночас дослідники ще раз нагадали про особливості вибірки, яка могла вплинути не лише на вік респондентів, але й на відповідь щодо того, хто спонукав до участі в протестах.
На відкрите запитання “Як би Ви сформулювали мету своєї участі в цих зібраннях?” відповіли 486 із 508 респондентів. Загальний список озвучених цілей містить 23 пункти.
Так, повернення Федорова міністром оборони назвали своєю метою 212 респондентів (43,6%), причиною цього називали результати його роботи на посаді. Ще 136 респондентів (28,0%) вимагали від влади пояснення рішень та діалог із суспільством. Протидію корупції та безкарності згадали 115 респондентів (23,7%).
Дослідники, підсумовуючи відповіді, зазначають, що лише 23 респонденти назвали повернення Федорова єдиною метою (10,8% тих, хто відповів на відкрите запитання). Решта вказали принаймні ще одну мету.
“Найчастіше це були пояснення рішень і діалог із суспільством (35,4%), боротьба з корупцією (32,5%), боєздатність армії (26,9%), відставка Сирського (25,5%) та системність кадрової політики (20,8%)”, – додають вони.
Аналітики також поцікавились ідеологічним профілем учасників цьогорічних протестів. Для цього змогли опитати 358 респондентів, оскільки не всі відповіли на обидва запитання блоку або змогли визначитися з відповіддю.
Виявилося, що трохи більше третини з тих, хто погодився відповісти (36,9%), мають ліводемократичні погляди. Чималою виявилася й група “центристів” (30,4%), переважно внаслідок вибору центру на шкалі “ліві-праві”. Право-демократичні погляди має приблизно чверть. На авторитарній осі сумарно опинилося менш як 7% опитаних.
Дослідники порівняли відповіді щодо ідеології з даними Європейського соціального дослідження (ESS), що проводили в Україні в січні-лютому 2022 року серед людей, старших за 15 років. Тоді авторитарні групи були втричі більшими, ніж серед опитаних протестувальників (29,3%), а ліводемократична, навпаки, значно меншою (9,5%).
Торік платформа “Вокс Україна” також досліджувала учасників масових мітингів, втім, застосовували інші методи збору даних. Дані, анкета й методологія цьогорічного опитування доступні тут.
Нагадаємо, що ZMINA розповідала, хто і чому виходив цьогоріч в Україні на протести влітку.