Фігурку знайшли у затонулому поселенні © Soprintendenza Archeologia Belle Arti Paesaggio Etruria Meridionale/Facebook На думку археологів, вона використовувалася у домашніх ритуалах.
Археологи виявили у вулканічному озері в центрі Італії глиняну фігурку віком 3000 років. Вчені вважають, що це зображення богині, повідомляє Live Science.
За словами археологів, фігурка була вотивною статуеткою, яка була створена для того, щоб до неї можна було звертатися з молитвами. Вона була грубо оброблена, але все ще зберегла відбитки рук того, хто її створив, а також відбиток тканини, який вказує на те, що спочатку вона була одягнена в якийсь одяг.
Урядові археологи регіону Етрурія та поліцейські водолази зробили відкриття минулого місяця на озері Больсена, приблизно за 80 кілометрів на північний захід від Риму.
У східній частині озера знаходиться затоплена археологічна пам’ятка Гран-Карро, яка, як вважають, є залишками села залізної доби, побудованого в Х чи ІХ столітті до нашої ери і яке пізніше затонуло.
Фігурка довжиною 15 сантиметрів була виявлена в руїнах житла, знайденого в цьому затопленому поселенні. Археологи вважають, що вона була пов’язана із домашніми ритуалами. Подібні ритуали були задокументовані в цьому регіоні пізніше, що вказує на те, що ці практики є дуже давніми. Подібні фігурки також знаходили у похованнях залізної доби.
Soprintendenza Archeologia Belle Arti Paesaggio Etruria Meridionale/Facebook
«Це виняткове відкриття, єдине у своєму роді. Воно показує аспекти повсякденного життя в ранню залізну добу, про які мало відомо в Південній Етрурії», – заявили археологи.
Геологи встановили, що озеро Больсена утворилося між 600 і 200 тисячами років тому під час вивержень вулкана Вульсіні, що лежить під ним. Римські записи вказують, що вулкан був активний ще 104 р. до зв. е. На думку вчених, стародавнє село пішло під воду, коли східний берег затонув через сейсмічну активність.
Археологи вважають, що село, що затонуло, було побудоване людьми з культури Вілланова, ранньої стадії етруської цивілізації, яка передувала заснуванню Риму. З 1960-х років тут виявили тисячі артефактів, включаючи шматки дерева, предмети домашнього вжитку, ювелірні та керамічні вироби. Дослідження планування села дозволяє зрозуміти, як було організовано суспільство залізного віку.
Однією з найзагадковіших особливостей об’єкта є Айола – група каміння. Вчені вважають, що вона була побудована поряд із геотермальним джерелом. Нещодавні відкриття в регіоні Сан-Кашано-деї-Баньї, за кілька кілометрів на північ, вказують на те, що такі гарячі джерела були священними для пізніх етрусків та римлян.
Дослідження 1991 року показали, що в структурі Айоли все ще збереглися фрагменти дерев’яних стовпів та кераміки залізної доби, а дослідження 2020 року показали, що каміння покривало земляний насип. Тут також виявили монети, викарбувані за часів правління римського імператора Костянтина Великого. Це свідчить про те, що об’єкт використовувався навіть у пізні римські часи.
Раніше археологи, які ведуть розкопки у стародавньому місті Тіос, виявили римський некрополь з алеєю, викладеною саркофагами. Тіос — давньогрецька колонія, розташована на південно-західному узбережжі Чорного моря, недалеко від сучасного порту Філіос у Туреччині.