Магнітні бурі викликають північні сяйва на Землі © Getty Images Північні сяйва спостерігаються набагато південніше, ніж зазвичай.
Неодноразово цього року північні сяйва спостерігалися Землі набагато південніше, ніж зазвичай. Вони ставали наслідком особливо сильних магнітних бур, які охоплювали нашу планету. Наразі Центр прогнозування космічної погоди NOAA опублікував попередню заяву про те, що сонячна активність знаходиться на найвищому рівні з березня 2001 року, повідомляє Forbes.
Магнітна активність Сонця зростає падає протягом 11-річного циклу, її рівень вчені вимірюють щодня за кількістю сонячних плям. Сонячні плями – це магнітні збурення на поверхні Сонця, розміри яких можуть перевершувати розміри Землі. Кількість плям у конкретний день показує, наскільки активною є наша зірка.
За словами вчених, зараз рівень сонячної активності досягнув максимуму за 23 роки. При цьому поточний 25 сонячний цикл активніший, ніж попередній, 24-й. Нині рівень активності наближається до сили 23-го циклу, який тривав із 1996 по 2008 рік.
Астрономи підраховують сонячні плями щодня з 1611 року. За даними SWPC NOAA, щоденна кількість сонячних плям досягла 337, чого не спостерігалося з березня 2001 року, але це лише попередня оцінка.
У липні SIDC оголосив, що середня кількість сонячних плям на місяць досягла 196,5. Це набагато більше, ніж пікове значення 115, яке прогнозувалося для максимуму поточного циклу. За прогнозами, він має настати між серпнем 2024 року та січнем 2025 року. 10 травня 2024 магнітна буря викликала сильні полярні сяйва, які спостерігалися майже по всьому світу. Їй було присвоєно категорію G5 – найвищу. Такого не було з 31 жовтня 2000 року.
Спостереження за сонячними плямами є важливими, оскільки вони є джерелами спалахів на Сонці. Їх часто супроводжують корональні викиди маси, які викликають магнітні бурі Землі.
Коли заряджені частинки стикаються з магнітним полем Землі, вони прискорюються вниз лініями магнітного поля на північному і південному полюсах, створюючи овали зеленого і червоного кольору. Зазвичай вони видно у північній півкулі поблизу Полярного кола на 65 градусах північної широти, що включає Аляску, північну Канаду та/або північну Скандинавію (Норвегія, Фінляндія, Швеція та Ісландія), але інтенсивні геомагнітні бурі можуть змістити цей овал до 40 градусів і навіть нижче.
Раніше вчені заявили про те, що сказати напевно, чи настав пік сонячної активності можна лише через сім місяців після його завершення.