Місяць виявився старшим, ніж вважалося © NASA На це вказали зразки, зібрані місією «Аполлон 17».
Вчені провели новий аналіз зразків місячного ґрунту, зібраних місією «Аполлон 17» 1972 року. Він показав, що вік Місяця становить 4,46 мільярда років – на 40 мільйонів більше, ніж вважалося, повідомляє Space.com.
Це означає, що Місяць з’явився через 108 мільйонів років. За словами вчених, точніший вік дозволяє нам краще зрозуміти, як формувалися Земля та її природний супутник.
«Без Місяця життя на Землі виглядало б інакше. Це частина нашої природної системи, яку ми хочемо краще зрозуміти, і наше дослідження є крихітним шматочком головоломки у всій цій картині», — заявив один з авторів дослідження Філіп Хек, професор університету Чикаго.
Переважна теорія, відома як гіпотеза гігантського удару, припускає, що Місяць утворився в результаті зіткнення молодої Землі з об’єктом розміром з Марс. Вважається, що матеріал, який був викинутий у результаті, утворив Місяць. Але коли саме сталося зіткнення, і скільки часу знадобилося формування супутника нашої планети, невідомо.
У ході нового дослідження вчені вивчили вкраплення циркону, знайдені у зразках місячного ґрунту, зібраного «Аполлон 17». Вони утворилися після того, як поверхня Місяця, розплавлена внаслідок удару, застигла. На думку вчених, кристали циркону – це перша тверда речовина, що з’явилася після утворення супутника Землі. А це означає, що за ними можна визначити вік Місяця.
“Оскільки ми знаємо, скільки років цим кристалам, вони служать якорем для місячної хронології”, – сказав Хек.
Щоб визначити вік зразка, вчені нанесли на карту окремі атоми, виявлені у ньому. Спочатку зразок «заточили» як олівець, а потім використали лазер для випаровування атомів з його кінчика. Те, наскільки швидко рухалися атоми, свідчило про те, наскільки вони важкі. А це вказує на те, з чого вони зроблені.
Дослідники виміряли кількість атомів урану та свинцю у зразку. Це допомогло визначити його вік – 4,46 мільярда років.
Раніше вчені з Космічного центру Джонсона NASA змогли отримати кисень зі штучного місячного пилу, поміщеного у вакуум. Під час випробувань місячний пил розплавили у спеціальному реакторі, який може нагріватись до дуже високих температур.