Мала Магелланова хмара може виявитися двома галактиками © Европейская Южная Обсерватория Ймовірно, це не одна галактика, а дві.
Відстань у космосі досить важко виміряти. Якщо вчені не знають, наскільки яскравим є об’єкт, визначити, наскільки далеко він знаходиться, стає складніше. Але інформація про те, наскільки далеко знаходиться об’єкт, може вплинути на те, як дослідники інтерпретують отримані дані. Астрономам нерідко доводиться переглядати свої висновки з урахуванням нового вимірювання відстані до об’єкта.
Незвичайно, коли це доводиться робити для чогось, на що людство дивилося тисячоліттями. Нещодавно вчені виявили щось, що шокує, про один з найяскравіших об’єктів на нічному небі. Нове дослідження передбачає, що Мала Магеллана хмара – це не одна крихітна галактика, як вважалося, а дві, повідомляє Science Alert.
Як стверджує група під керівництвом астронома Клер Мюррей із Наукового інституту космічного телескопа, дві окремі зоряні популяції «накладаються одна на одну» для спостерігача із Землі. Нові дані показують, що друге скупчення знаходиться на відстані близько 16 тисяч світлових років за першим.
Мала Магелланова хмара – одна з декількох карликових галактик, що обертаються навколо Чумацького Шляху (і повільно занурюються в нього). Вона знаходиться на відстані 200 тисяч світлових років від Землі, її діаметр становить близько семи тисяч світлових років, а маса – близько трьох мільярдів Сонць.
Пару їй становить ще одна галактика – Велика Магелланова хмара, яка вдвічі більша за свою меншу «сестру». Галактики обертаються навколо одна одної, а разом – обертаються навколо Чумацького Шляху.
Припущення про те, що Мала Магелланова хмара може виявитися не тим, чим здається, почали звучати ще у 1980-х роках. Те, як рухається галактика, здавалося дивним: міжзоряне середовище не відповідало іншим характеристикам карликової галактики. Ймовірно, всередині неї існувало два окремі покоління зірок.
Попередні дослідження припускали, що ці дивацтва Малої Магелланової хмари могли бути пов’язані з тим, що вона була гравітаційно зруйнована взаємодією з Великою Магеллановим хмарою.
У ході нового дослідження вчені використали дані обсерваторії Gaia, проєкту з картування тривимірного положення та швидкостей зірок у Чумацькому Шляху з найвищою точністю. Крім того, вони використовували дані галактичного огляду, проведеного за допомогою австралійського радіотелескопа Pathfinder з масивом квадратних кілометрів, щоб детально вивчити склад газу, який наповнює Малу Магелланову хмару у просторі між зірками.
Дослідження показало, що Мала Магелланова хмара складається з двох окремих популяцій зірок однакової газової маси, розділених значною відстанню. Кожна популяція має власну характеристику міжзоряного газу, і спосіб руху зірок у кожному їх також різний.
Вимірювання, проведені командою, показують, що найближча з цих популяцій знаходиться на відстані близько 199 000 світлових років від Землі, а більш далека – на відстані 215 000 світлових років від нас. Ця різниця дорівнює половині відстані між Сонцем та центром Чумацького Шляху.
Раніше коаліція астрономів закликала перейменувати Велику та Малу Магелланові хмари. Вчені запевняють, що відкриття галактик-супутниць Чумацького Шляху жодним чином не пов’язане з Магелланом, який, до того ж, був «вбивцею та жахливою людиною».
