© Pixabay Кліматичні зміни сповільнюють обертання планети та роблять дні довшими.
Кліматична криза у світі призводить до того, що тривалість кожного дня стає довшою, оскільки масове танення льоду на полюсах змінює форму планети. Зміна тривалості дня становить мілісекунди, але цього достатньо, щоб потенційно порушити інтернет-трафік, фінансові операції та GPS- навігацію, які залежать від точного відліку часу, пише The Guardian.
Тривалість земної доби постійно зростала через гравітаційний вплив місяця на океани та сушу планети. Однак танення крижаних покривів Гренландії та Антарктики внаслідок глобального нагрівання, спричиненого діяльністю людини, перерозподіляє воду, що розташована у високих широтах, у океани та призводить до збільшення води в морях ближче до екватора. Це робить Землю більш сплюснутою або більш товстою, уповільнюючи обертання планети та подовжуючи день.
Нещодавно науковці провели дослідження та показали, що перерозподіл води спричинив переміщення осі обертання Землі – північного та південного полюсів. Інше дослідження показало, що викиди вуглецю людством звужують стратосферу .
«Ми бачимо наш вплив як людей на всю систему Землі, не лише локально, наприклад, підвищення температури, але насправді фундаментально, змінюючи те, як вона рухається в просторі та обертається», — сказав професор Бенедикт Соя з ETH Zurich у Швейцарії.
Він зазначив, що збільшення викидів вуглецю призвело до таких змін лише за 100 або 200 років, хоча раніше такі процеси тривали мільярди років.
Людина обчислює час на основі атомних годинників, які є надзвичайно точними. Однак точний час доби – один оберт Землі – змінюється через місячні припливи, вплив клімату та деякі інші фактори, як от повільне відновлення земної кори після відступу льодовикових щитів.Науковці підкреслюють, що ці зміни також потрібно враховувати.
«Усі центри обробки даних, які керують Інтернетом, зв’язком і фінансовими транзакціями, вони базуються на точному розкладі часу. Нам також потрібні точні знання про час для навігації, особливо для супутників і космічних кораблів», – зазначив Соя.
Якщо у період між 1900 і 2000 роками уповільнення коливалось від 0,3 до 1,0 мілісекунди на століття, то з 2000 року, коли танення льодовиків прискорилося, воно прискорилось до 1,3 мс/століття.
Дослідники кажуть, що сьогоднішній показник, ймовірно, вищий, ніж будь-коли за останні кілька тисяч років. Прогнозується, що протягом наступних кількох десятиліть врівень прискорення залишатиметься приблизно на рівні 1,0 мс/століття, навіть якщо викиди парникових газів будуть суттєво обмежені. Але якщо викиди не скоротити, швидкість уповільнення зросте до 2,6 мс/століття до 2100 року, обігнавши місячні припливи як єдиний найбільший фактор, що впливає на довгострокові зміни тривалості дня, зазначають науковці.
