Хроніка Вокзальної Буча Фото 10.04.2025 10:00 Укрінформ Відео та кадри, зняті бучанським пенсіонером Василем Молчаном у перші дні російського вторгнення на його рідній вулиці Вокзальній, згодом набули світового розголосу.
Першого загарбника, поміченого на вулиці Вокзальній у Бучі, зняла камера з помешкання місцевого жителя Василя Молчана о 7:54 27 лютого 2022 року.
Він встановив відеоспостереження на другому поверсі свого будинку, виходячи на вулицю, в перший-другий день повномасштабної війни.
Це була «відеоняня», яка раніше допомагала доглядати за бабусею-інвалідом. Після її смерті про камеру трохи забули.
«Я дякую, що потім згадав про це, тому що 24 лютого ми забарикадували двір зсередини, остерігаючись сторонніх людей – з боку Гостомеля велася стрілянина, ходили чутки про мародерів, що робило камеру своєрідним вікном у зовнішній світ», – пригадує 69-річна власниця рідкісних кадрів, у якої кореспондент Укрінформу розпитав про це. події.
ПАРАД “СВОБОДИ”
Відеозапис 27 лютого 2022 року 07:54.
Перший ворожий солдат, який з’явився на кадрах, озброєний і напористий, впевнено пройшов тротуаром повз двір родини Молчан, пробираючись до залізничного переїзду. Двоє додаткових росіян, які, як і перший, явно несли вартову службу, час від часу зазирали крізь паркани на порожні двори приватних будинків, повільно прогулюючись протилежним боком вулиці. Четверта особина з цієї групи поспішала наздоганяти інших.
Через хвилину слідом за пішим патрулем вулицею промчав БМД-2, випускаючи сірі вихлопи свого зношеного дизельного двигуна. Літера «V» була намальована білою фарбою на його носі та башті. Орки-десантники юрмилися на броні в зимовий холод.
Ціла хвиля бронетехніки тяглася за головним підрозділом, рухаючись, як на параді. Протягом наступних двадцяти хвилин два десятки російських БМД-2, командно-штабний МТ-ЛБ і бензовоз КАМАЗ пройшли вулицею Вокзальну в напрямку залізничного переїзду та виїзду на Ірпінь.
Центр цієї колони ще проходив повз будинок Василя Молчана, коли на в’їзді в Ірпінь, неподалік від торгового центру «Жираф», пролунали стрілянина та вибухи. З боку Вокзальної передові відкрили вогонь з кулеметів із бронетехніки та прискорили наступ у бік конфлікту. Слідуюча колона МТ-ЛБ і автозаправники змушені були розганятися, щоб наздогнати основні сили загону.
Звуки бою з сусіднього Ірпіня посилилися.
«Того дня рано почалася стрілянина. Раніше вздовж нашої вулиці обабіч дороги стояли старі липи, і я бачив, як з них падають гілки та осколки – дерева били від куль», – згадує Василь Молчан. «У той час у будинку були моя дружина, племінник і друзі нашого сина. У нас також було двоє собак і котів. На вулицю ми не виходили, залишалися в тій частині будинку, яка була подалі від вулиці, щоб нас не вдарили».
Після проходження російської колони дорога була безлюдна.
ТИША ПЕРЕД ГРОЗЮ
«Я стежив за тим, що знімає відеокамера, через екран телефону, і якийсь час, до дев’ятої години, ніякої активності не було», – розповідає Молчан. «Ми чули, що триває бій, тож забарикадували вікна та двері старими матрацами та дошками, сподіваючись, що це якось захистить нас від розбитого скла чи чогось гіршого».
О 09:04 ранку орки повернулися на вулицю. Цього разу вони рухалися в протилежному напрямку. Машини повільно відступали, щільно збившись у два ряди, і незабаром зупинилися.
«Вони зупинилися прямо перед нашим будинком, екіпажі вийшли з бронетехніки, а дехто – мабуть командири – почали щось між собою обговорювати», – продовжує Василь Молчан. «Виявилося, що наші війська дали їм значну кількість алкоголю, і вони не були впевнені щодо свого наступного кроку, чекаючи якоїсь команди».
Один із росіян помітив камеру та вистрілив у неї. Куля влучила, але лише зрушила камеру, щоб показати горщик з квітами, який стояв поруч на підвіконні. Молчану довелося підійматися на другий поверх, підкрадаючись на четвереньках до камери, і, не піднімаючи високо голови, переставляти своє «вікно у світ» назад, щоб показати вулицю.
Однак друга спроба використати колишню відеоняню була недовгою, оскільки події загострювалися.
БАЙРАКТАРІ І ДОМІНО
Замість наказів орки чекали наших дронів.
Удар українських “Байрактарів” був і розгромним, і точним. В одну мить Вокзальна перетворилася на кошмарну сцену для російського конвою. Прямі влучні дії знищували завантажену боєприпасами ворожу техніку, викликаючи вибухи. Вежі та спорядження палаючих БМД здійнялися в повітря, і все це вогняне сміття дощем посипалося на подвір’я людей, будинки та сусідню «броню». Воно також спалахнуло, що призвело до нових вибухів, снарядів, що летіли в усіх напрямках, створюючи повторюваний цикл руйнування. Спрацював такий собі «ефект доміно».
«Все це сталося буквально за кілька метрів від нашого дому, — розповідає Василь. «
Источник: www.ukrinform.ua
